Римлян 2

Українська Біблія LXX УБТ

1 Тому немає оправдання тобі, будь-яка людино, котра осуджуєш, — бо в чому осуджуєш іншого, у тому сама себе осуджуєш, адже робиш те саме, що осуджуєш. (Мт 7:1)2 Ми ж знаємо, що є справедливий Божий суд на тих, хто таке робить.3 Людино, невже ти вважаєш, що уникнеш Божого суду, осуджуючи інших за те, що сама робиш?4 Або нехтуючи багатством Його доброти, лагідності й довготерпіння, не знаєш, що доброта Божа веде тебе до покаяння? (Рим 9:22; 2Пет 3:9; 2Пет 3:15)5 Через власну черствість і нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву і виявлення справедливого Божого суду. (Пс 109:5; Об 6:17)6 Він відплатить кожному згідно з його вчинками: (Пс 61:13; Мт 16:27; 2Кор 11:15; 2Тим 4:14; 1Пет 1:17; Об 2:23)7 тим, хто настирливістю в добрих ділах шукає слави, честі й нетління, — вічне життя, (Мт 19:16; Рим 2:10; 1Пет 1:7)8 а сварливим і тим, хто противиться правді, але віддається неправді, — лють і гнів. (Ів 3:36; Рим 1:18; флп 1:17)9 Страждання і горе кожній душі людини, яка чинить зло, — насамперед юдеєві, потім грекові; (Дії 3:26; Рим 8:35)10 слава, честь і мир кожному, хто робить добро, — насамперед юдеєві, потім грекові, (Рим 2:7)11 бо не зважає Бог на обличчя. (Дії 10:34; Гал 2:6; Еф 6:9; Кол 3:25; Як 2:1; 1Пет 1:17)12 Адже ті, які без Закону згрішили, і загинуть без Закону, а які згрішили в Законі, будуть суджені згідно із Законом. (Рим 3:19)13 Оскільки не слухачі Закону праведні перед Богом, але виконавці Закону будуть оправдані. (Мт 7:21; Як 4:11; 1Ів 3:7)14 Бо коли інші народи, не маючи Закону, природно діють згідно із Законом, то вони, не маючи Закону, самі собі є Законом. (Дії 10:35)15 Вони виявляють, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їм їхнє сумління і думки, які то засуджують, то виправдовують одна одну, (Рим 9:1)16 в той день, коли Бог, згідно з моїм благовістям, через Ісуса Христа судитиме таємне в людях. (Лк 8:17; Дії 10:42; Рим 16:25; 1Кор 4:5; 2Тим 2:8)17 Ось ти звешся юдеєм, заспокоюєш себе Законом, хвалишся Богом,18 знаєш Його волю і, навчений Законом, розрізняєш, що є краще; (Лк 12:47; Рим 12:2)19 переконав себе, що ти є провідником для сліпих, світлом для тих, які в темряві, (Мт 15:14; Лк 18:9)20 вихователем нерозумних, учителем дітей; що ти маєш взірець знання та істини в Законі. (Ів 3:10; 2Тим 3:5)21 Чому ж тоді, навчаючи іншого, себе самого не навчаєш? Проповідуєш не красти, а сам крадеш? (Пс 49:16; Мт 23:3)22 Кажеш не робити перелюбу, а сам чиниш перелюб? Гидуєш ідолами, а здійснюєш святокрадство? (Дії 19:37)23 Ти хвалишся Законом, а порушенням Закону зневажаєш Бога, —24 як ото написано, що через вас Боже Ім’я зневажається між народами. (2Пет 2:2)25 Адже обрізання дає користь, якщо виконуєш Закон; якщо ж ти є порушником Закону, то твоє обрізання стало необрізанням. (1Кор 7:19; Гал 5:3)26 Якщо необрізаний виконує постанови Закону, то хіба його необрізання не вважатиметься обрізанням?27 І той, хто від природи не був обрізаний, але виконує Закон, він осудить тебе — того, хто через Писання та обрізання є порушником Закону. (Мт 12:41; Рим 7:6)28 Тому що не той юдей, хто є ним з вигляду, і не те обрізання, що є назовні, на тілі.29 Але той юдей, хто всередині такий; і те обрізання, що є в серці за Духом, а не за буквою; і такому похвала не від людей, а від Бога. (Ів 5:44; Дії 7:51; Рим 7:6; 1Кор 4:5)

Римлян 2

Новий Переклад Українською

1 Отже, людино, яка засуджуєш інших, ти не маєш виправдання, бо, судячи іншого, ти засуджуєш саму себе, адже робиш саме те, що засуджуєш.2 А ми знаємо, що Бог справедливо судить тих, хто так робить.3 Людино, невже ти вважаєш, що, засуджуючи інших за вчинки, які ти сама робиш, уникнеш Божого суду?4 Чи, може, ти зневажаєш багатство Його доброти, поблажливості та довготерпіння й не усвідомлюєш, що доброта Бога веде тебе до покаяння?5 Власною впертістю й нерозкаяним серцем ти накликаєш на себе гнів на день гніву й виявлення справедливого Божого суду.6 «Він відплатить кожному за його вчинками»:[1] (Пс 61:13)7 тим, хто з наполегливістю в добрих ділах шукає слави, честі й безсмертя, Він подарує життя вічне,8 а для тих, хто через самолюбство відкидає істину та слідує за неправдою, буде гнів та лють.9 Страждання й лихо буде для кожної людської душі, яка чинить зло, – спочатку для юдеїв, а потім для язичників.10 А кожному, хто чинить добро, буде слава, честь і мир – спочатку юдеям, а потім язичникам.11 Адже Бог неупереджений.12 Усі, хто згрішив без Закону, без Закону й загинуть, і всі, хто згрішив у Законі, за Законом будуть засуджені.13 Бо не ті, хто слухає Закон, праведні перед Богом, а ті, хто виконує Закон, будуть виправдані.14 Коли язичники, які не мають Закону, діють за своєю природою згідно з Законом, вони є законом для себе, хоча не мають Закону.15 Вони показують, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їхнє сумління й думки, які то звинувачують, то виправдовують одна одну.16 Це виявиться того дня, коли Бог, згідно з моєю Доброю Звісткою, судитиме таємні думки та вчинки людей через Ісуса Христа.17 Тож, якщо ти називаєш себе юдеєм, покладаєшся на Закон і хвалишся Богом;18 якщо ти знаєш Його волю і, навчений Законом, розумієш, що краще;19 якщо ти переконаний, що ти – поводир для сліпих, світло для тих, хто в темряві,20 наставник для нерозумних, учитель для немовлят,[2] бо в Законі маєш втілення знання та істини,21 тоді чому ж ти, навчаючи інших, не навчаєш себе? Чому, проповідуючи проти крадіжок, сам крадеш?22 Чому, говорячи не чинити перелюбу, сам чиниш перелюб? Чому, відчуваючи огиду до ідолів, ти грабуєш їхні храми?[3]23 Ти хвалишся Законом, а зневажаєш Бога, порушуючи Закон.24 Як написано: «Через вас ім’я Бога зневажається серед язичників».[4]25 Обрізання має користь, якщо ти дотримуєшся Закону, але якщо ти порушник Закону, твоє обрізання стало необрізанням.26 Тож, якщо необрізаний дотримується заповідей Закону, чи не буде його необрізання вважатися обрізанням?27 Тому необрізаний від народження, виконуючи Закон, судитиме тебе – того, хто, маючи написаний Закон та обрізання, порушує Закон.28 Бо юдей не той, хто показує це зовні, і обрізання не те, що зовні, на тілі.29 А юдей це той, хто є ним усередині, і обрізання – це обрізання серця за Духом, а не за буквою Закону. Такій людині хвала не від людей, а від Бога.