Псалом 56

Українська Біблія LXX УБТ

1 На закінчення. Не призведи до тління. Псалом Давида — на згадку про його втечу від Саула до печери.2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надію покладає душа моя, і в тіні Твоїх крил я матиму надію, доки не минеться беззаконня.3 Я буду кликати до Бога Всевишнього, до Бога, що вчинив мені добро.4 Він послав з неба і спас мене, віддав на зневагу тих, які глумилися наді мною. (Музична пауза). Бог послав Свою милість і Свою правду5 й захистив душу мою, що посеред молодих левів. Я засинаю в тривозі; людські сини… їхні зуби — зброя і стріли, а їхній язик — гострий меч.6 Будь звеличений понад небеса, Боже, і над усією землею нехай буде слава Твоя!7 Вони приготовили капкан для моїх ніг, пригнітили мою душу. Вони викопали яму переді мною — і впали туди. (Музична пауза).8 Готове моє серце, Боже, серце моє готове: буду співати й прославляти.9 Пробудись, славо моя, пробудіться, псалтирю і гусла! Я встану рано.10 Прославлятиму Тебе між людьми, Господи, співатиму Тобі між народами,11 бо аж до неба звеличилася милість Твоя, а правда Твоя — аж до хмар.12 Будь звеличений понад небеса, Боже, і над усією землею нехай буде слава Твоя.

Псалом 56

Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. На мотив«Не згуби». Міхтам[1] Давидів, коли він втік від Саула в печеру.[2] (Пс 51:1)2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене! Бо в Тобі лише знаходить притулок душа моя і в тіні Твоїх крил сховається, поки лихо мине.3 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, Який віддячує за мене ворогам моїм.4 Він пошле з небес і врятує мене, посоромить того, хто прагне мене схопити; Села пошле Бог милість Свою й істину.5 Душа моя – посеред левів; лежу я серед тих, що дихають полум’ям, серед синів людських, чиї зуби – списи й стріли, а язики їхні – гострий меч.6 Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.7 Вони розкинули тенета стопам моїм; понурилася душа моя. Викопали переді мною яму – самі упали в неї! Села8 Серце моє непохитне, Боже, непохитне серце моє! Співати буду й грати!9 Прокинься, славо моя! Прокинься, ліро й арфо! Розбуджу-но я зорю досвітню!10 Прославлю Тебе серед народів, Владико, співатиму Тобі поміж племенами.11 Бо велика аж до небес милість Твоя і аж до хмар – істина Твоя.12 Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.