Псалом 55

Українська Біблія LXX УБТ

1 На закінчення. Про народ, віддалений від святині. Псалом Давида — на згадку про те, як його затримали филистимці в Ґеті.2 Помилуй мене, Господи, бо по мені пройшлася людина, весь день гнітила мене, ворогувала зі мною.3 Мої вороги весь день нападали на мене з погордою, адже безліч тих, які нападають на мене від світанку.4 Вдень [не] буду боятися, бо на Тебе покладаю надію.5 Перед Богом увесь день віддаватиму хвалу своїми словами. На Бога покладаю надію. Не матиму страху, бо що заподіє мені людина?6 Весь день відчували огиду до моїх слів, усі їхні задуми — на зло мені.7 Будуть жити поряд і таїти; вони вистежуватимуть мою п’яту, оскільки з нетерпінням чекають на мою душу.8 У жодному разі Ти не врятуєш їх, у гніві, Боже, зведеш в могилу народи.9 Я відкрив перед Тобою своє життя, Ти поклав сльози мої перед Собою, — як і є у Твоїй обітниці.10 Того дня, коли я закличу до Тебе, мої вороги втечуть геть. Ось пізнав я, що Ти — мій Бог.11 Перед Богом віддаватиму хвалу Слову, у Господі віддаватиму хвалу Слову.12 На Бога я покладаю надію, тож не буду боятися! Що заподіє мені людина?13 На мені, о Боже, обітниці прославляти Тебе, які я виконаю.14 Адже Ти визволив мою душу від смерті, а мої ноги — від спотикання, щоб я у світлі живих був Богові до вподоби.

Псалом 55

Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. На мотив«Голубка в далекій діброві». Міхтам[1] Давидів, коли филистимляни схопили його в Ґаті.[2] (Пс 15:1)2 Помилуй мене, Боже, бо цькує мене людина, цілий день, нападаючи, тисне на мене.3 Цькують мене супротивники цілий день: багато-бо тих, хто гордовито воює проти мене.4 У день страху я на Тебе покладаю надію.5 Я сподіваюся на Бога, Чиє слово прославляю, на Бога тільки й не боюся: що зробить мені тілесна істота?6 Цілий день мої слова перекручують, усі їхні думки щодо мене – лише зло.7 Вони сперечаються, спостерігають, стежать за моїми кроками, чатують на мою душу.8 Не дай же їм уникнути кари за беззаконня; у гніві, Боже, кинь долілиць народи.9 О, якби полічив Ти мої поневіряння! Збери мої сльози в посудину,[3] – хіба ж вони не у Твоїй книзі?10 Тоді вороги мої обернуться назад, коли я покличу Тебе. Через це дізнаюсь я, що Бог зі мною.11 На Бога, Чиє слово я прославляю, на ГОСПОДА, Чиє слово я славлю,12 на Бога покладаюсь я, тому не боятимуся: що зробить мені людина?13 На мені, Боже, обітниці, що дав я Тобі, – я виконаю обіцяні Тобі жертви подяки.14 Бо Ти визволив мою душу від смерті, не дав спіткнутися нозі моїй, щоб я ходив перед Богом у світлі життя.