1На закінчення. Про ту, яка успадкує. Псалом Давида.2Господи, вислухай мої слова, зверни увагу на моє голосіння.3Прислухайся до голосу мого благання, мій Царю і мій Боже, бо я, Господи, буду молитися до Тебе.4Вранці Ти почуєш мій голос, — вдосвіта я стану перед Тобою, і [Ти зглянешся].5Адже Ти — Бог, Який не може погодитися з беззаконням, і не поселиться біля Тебе той, хто чинить зло.6Порушники закону не встоять перед Твоїми очима: Ти не злюбив усіх, які чинять беззаконня,7і вигубиш усіх, котрі говорять неправду. Кровожерною та підступною людиною гидує Господь.8Я ж, за Твоїм великим милосердям, увійду до Твого дому, поклонюся до Твого святого храму — у Твоєму страсі.9Господи, заради моїх ворогів веди мене Своєю праведністю, Ти вирівняй переді мною Свою дорогу.10Адже на їхніх устах немає правди; їхнє серце — нікчемне; їхнє горло — відкрита могила; вони своїми язиками вчинили обман.11Суди їх, Боже, хай відступляться від своїх задумів; за їхню велику безбожність відкинь їх, бо вони вчинили Тобі велику прикрість, Господи.12А всі, які надіються на Тебе, хай відчують радість. Вони веселитимуться повік, а Ти поселишся між ними. І будуть Тобою хвалитися всі ті, хто любить Твоє Ім’я, —13бо Ти поблагословиш праведного. Господи, Ти наче щитом милості увінчав нас.
Псалом 5
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. Для виконання в супроводі сопілок. Псалом Давидів.2Зваж на слова мої, ГОСПОДИ, зрозумій мій стогін!3Прислухайся до звуків мого зойку, Царю мій і Боже мій, бо Тобі я молюся.4ГОСПОДИ, вранці Ти почуй мій голос, вранці я постану перед Тобою й чекатиму.5Адже Ти не той Бог, Якому до вподоби беззаконня, зло не мешкатиме поряд із Тобою.[1]6Не встоять пихаті перед Твоїми очима, Ти ненавидиш усіх тих, хто поводиться свавільно.7Ти знищиш тих, що промовляють неправду; людина кровожерна й підступна гидка для Тебе, ГОСПОДИ.8Але я, завдяки великій Твоїй милості, увійду до дому Твого, поклонюся у бік Храму святині Твоєї, сповнений страхом побожним перед Тобою.9ГОСПОДИ, веди мене Твоєю правдою заради ворогів моїх; вирівняй шлях Твій переді мною.10Адже немає у вустах їхніх щирості, їхній внутрішній світ – руїна, гортань у них – відкрита могила,[2] язики у них слизькі.[3]11Оголоси їм вирок, Боже! Нехай впадуть вони через підступні задуми свої, відкинь їх через численні беззаконня їхні, адже вони повстали проти Тебе.12І тоді радітимуть усі, хто на Тебе надію покладає; їхні вигуки щастя лунатимуть вічно. Простягни Свій покров над ними, і звеселяться Тобою ті, що ім’я Твоє люблять.13Бо Ти благословляєш праведного, ГОСПОДИ, наче великим щитом[4], вкриваєш його Твоєю прихильністю.