Зареєструватися безкоштовно

Марка 12

Українська Біблія LXX УБТ



1 Ісус почав промовляти до них у притчах. Один чоловік насадив виноградник, зробив огорожу, зладнав виноградну давильню[1], збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав. (Пс 79:8; Мт 21:33; Мр 4:2; Мр 13:34; Лк 14:28; Лк 20:9) 2 У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника. (Мт 21:34) 3 А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим. 4 І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили. 5 І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких били, інших убивали. 6 Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують! (Євр 1:1) 7 Але ті винарі вирішили між собою: Це ж спадкоємець! Давайте його вб’ємо — і спадщина буде наша! 8 І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника. (Євр 13:12) 9 Отже, що зробить господар виноградника? Він прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим. 10 Хіба не читали ви цього Писання: Камінь, що його відкинули будівничі, наріжним каменем став! (Пс 117:22; Дії 4:11; Рим 9:33; 1Пет 2:6) 11 Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших! 12 І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли. (Мт 21:26; Мр 11:18) 



13 І вони послали до Нього деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті впіймали Його на слові. (Мт 22:15; Мр 3:6; Лк 20:20) 14 Ті підійшли, та й кажуть Йому: Учителю, знаємо, що Ти справедливий, ні на кого не зважаєш, на людське обличчя не дивишся, а правдиво навчаєш доріг Божих. Чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати? (Дії 18:25; Як 2:9) 15 Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив. (Мр 8:11) 16 І вони принесли. А Він каже їм: Чий це образ і напис? І вони відповіли Йому: Кесаря. 17 Тоді Ісус сказав їм: Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! І вони дивувалися з Нього. (Рим 13:7) 



18 І прийшли до Нього садукеї[2], — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи: (Мт 22:23; Лк 20:27; Дії 23:8) 19 Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого, та й відновить потомство своєму братові. 20 Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши дітей. 21 Другий узяв її, і він помер, не залишивши дітей; і третій також. 22 І [взяли її] так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка. 23 У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину! 24 Ісус сказав їм: Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили? 25 Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі. 26 А про мертвих, які воскресають, хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? 27 Він — Бог не мертвих, а живих! [Отже], ви дуже помиляєтеся! 



28 А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх? (Мт 22:35; Лк 10:25) 29 Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь. (1Кор 8:6) 30 І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь]. 31 [І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає. (Ів 15:12) 32 І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього, (Лк 20:39) 33 і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення[3] та жертви. 34 А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати. (Мт 22:46; Лк 20:40) 



35 І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів? (Мт 22:41; Мр 10:47; Лк 20:41; Ів 7:42) 36 Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги. (Пс 109:1) 37 Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою. (Мт 23:1; Лк 19:48; Лк 20:45; Лк 21:38) 



38 І Він казав у навчанні Своєму: Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах, 39 перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах; (Лк 11:43; Лк 14:7; Ів 5:44) 40 які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд! (Як 3:1) 



41 Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало. (Мт 27:6; Лк 21:1; Ів 8:20) 42 І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант[4]. 43 І, покликавши Своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці, 44 бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток. (2Кор 8:12) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Марка 12

Новий Переклад Українською



1 Ісус почав говорити їм у притчах: ―Один чоловік посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож. 2 Коли настав час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб отримати свою частину врожаю. 3 Однак виноградарі схопили, побили його й відіслали назад ні з чим. 4 Тоді господар надіслав до них іншого раба. Але вони й тому розбили голову та відіслали з ганьбою. 5 Він надіслав ще одного, але вони його вбили. Також і багатьох інших: одних побили, а інших убили. 6 Нарешті надіслав до них свого єдиного улюбленого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!» 7 Але ті виноградарі сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина буде нашою!» 8 Вони схопили його, вбили та вивели з виноградника. 9 Що ж зробить господар виноградника? Він прийде та вб’є виноградарів, а виноградник віддасть іншим виноградарям. 10 Хіба ви не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. 11 Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах».[1] (Пс 117:22; Пс 117:23) 12 Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу, і шукали нагоди схопити Ісуса, але боялися народу. Тому залишили Його й відійшли. 



13 Потім вони надіслали до Нього деяких фарисеїв та іродіан, щоб впіймати Його на слові. 14 Ті прийшли та запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху. Чи годиться платити податок Кесареві, чи ні? Платити чи не платити? 15 Ісус, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: ―Чому ви випробовуєте Мене? Дайте Мені динарій, щоб побачити. 16 Вони принесли: Він сказав: ―Чиє це зображення та напис? ―Кесаря! 17 Тоді Ісус сказав їм: ―Віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже! І вони дивувалися з Нього. 



18 Прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння з мертвих, і запитали Його: 19 ―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину, не залишивши жодної дитини, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».[2] 20 Було семеро братів. Перший одружився та помер, не залишивши дітей. 21 Другий одружився з вдовою, але він помер, не залишивши дітей, також і третій. 22 І ніхто із сімох не залишив дітей. Після всіх померла й жінка. 23 При воскресінні, коли воскреснуть, дружиною котрого з них вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину. 24 Ісус сказав їм: ―Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ані Писання, ані сили Божої? 25 Бо коли воскресають з мертвих, не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі. 26 А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали в книзі Мойсея про те, що сказав йому Бог при полум’ї вогню тернового куща: «Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»?[3] 27 Він є Богом не мертвих, а живих! Дуже помиляєтесь! 



28 Один із книжників, підійшовши, послухав, як вони говорили й, побачивши, що Ісус добре відповів садукеям, запитав Його: ―Яка заповідь перша з усіх? 29 Ісус відповів: ―Перша є: «Слухай Ізраїлю, Господь Бог твій – це єдиний Господь. 30 Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею, усім своїм розумом і всією силою своєю».[4] 31 А друга: «Люби ближнього свого, як самого себе».[5] Немає заповіді важливішої від цих двох. 32 Книжник сказав Йому: ―Добре, Учителю! Ти правильно сказав: Бог єдиний, і немає іншого, крім Нього. 33 І любити Його всім серцем, усім розумінням та всією силою, і любити ближнього, як самого себе, – це більше за всі цілопалення та жертви. 34 Побачивши, що він мудро відповів, Ісус сказав йому: ―Ти недалеко від Царства Божого! І більше ніхто не наважувався запитувати Його. 



35 У відповідь Ісус, навчаючи в Храмі, сказав: ―Чому книжники кажуть, що Христос є сином Давида? 36 Адже сам Давид через Духа Святого сказав: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».[6] (Пс 109:1) 37 Якщо сам Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином? Багато людей слухало Його із задоволенням. 



38 У Своєму навчанні Він сказав: «Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, 39 перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах. 40 Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання». 



41 Ісус сів навпроти скрині для пожертв і дивився, як люди клали гроші в скриню. Чимало багатіїв клали багато. 42 Але підійшла одна бідна вдова, яка поклала дві лепти[7], що разом складають один кодрант. 43 Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Істинно кажу вам: ця бідна вдова поклала в скриню більше, ніж поклали всі інші. 44 Адже всі клали зі свого достатку, а вона зі своєї бідності поклала все, що мала на прожиток». 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.