1І сталося одного дня, коли навчав Він народ у храмі й благовістив, то прийшли первосвященики та книжники зі старшими (Мт 21:23; Мр 11:27)2і промовили до Нього, запитуючи: Скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?3У відповідь Він сказав їм: Запитаю вас і Я [одну] річ; скажіть Мені:4хрещення Івана було з неба чи від людей?5Вони міркували собі, кажучи: Коли скажемо: З неба, — відкаже: Чому ж ви не повірили йому?6Якщо ж скажемо: Від людей, — увесь народ поб’є нас камінням, бо впевнений, що Іван — пророк. (Лк 1:76)7І вони відповіли, що не знають звідкіля. (Лк 22:68)8А Ісус сказав їм: То і Я не скажу вам, якою владою це роблю!
Притча про робітників у винограднику
9І почав Він розповідати людям таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, віддав його робітникам, та й відбув на довгий час. (Мт 21:33; Мр 12:1)10У певну пору послав до робітників раба, щоби дали йому з врожаю виноградника, а робітники, побивши його, відіслали ні з чим.11І знову послав другого раба; вони й того побили, зневажили, та й відіслали ні з чим.12І знову послав — третього; вони й цього, завдавши йому ран, вигнали.13Сказав тоді господар виноградника: Що маю робити? Пошлю свого улюбленого сина, — може, [побачивши] його, посоромляться?14Угледівши його, робітники міркували собі, кажучи: Це ж спадкоємець! Убиймо його, щоби спадщина стала наша! (Євр 1:2)15І, викинувши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника? (Євр 13:12)16Прийде й вигубить цих робітників та віддасть виноградника іншим! Почувши, вони сказали: Хай так не буде!17Він же, поглянувши на них, сказав: Що означає написане: Камінь, який відкинули будівничі, цей став наріжним? (Пс 117:22; Мт 21:42)18Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється, [а] на кого він сам упаде, того розчавить.19Саме в той час хотіли первосвященики та книжники накласти руки на Нього, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав проти них, та побоялися народу. (Мт 21:26; Лк 19:47)
Кесареве — кесареві, а Боже — Богові
20Стежачи, вони послали підглядачів, які видавали себе за праведних, щоби спіймати Його на слові та видати Його урядові й владі намісника. (Мт 22:15; Мр 12:13; Лк 6:7; Лк 16:15; 2Кор 11:15; Еф 1:21)21Тож вони запитали Його, кажучи: Учителю, знаємо, що правильно говориш і навчаєш, не дивишся на обличчя, але по правді наставляєш на Божу дорогу. (Лк 7:43; Рим 2:11)22Чи належить нам давати данину кесареві, чи ні?23Зрозумівши їхню підступність, Він сказав їм: [Чому Мене спокушаєте?]24Покажіть Мені динарій[1]. Чий там образ і напис? [У відповідь] вони сказали: Кесаря.25А Він відказав їм: Тож кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! (Лк 23:2; Рим 13:1; Рим 13:7)26І не могли піймати Його на слові перед народом, і здивувавшись Його відповіддю, вони замовкли.
Про воскресіння мертвих
27Підійшли деякі з садукеїв[2], які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Його, (Мт 22:23; Мр 12:18; Дії 23:8)28кажучи: Учителю, Мойсей записав нам, що якби у когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата.29Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним.30І другий, [узявши дружину, також помер бездітним].31І третій узяв, — і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли.32Останньою померла й жінка.33У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину.34Ісус же [у відповідь] сказав їм: Сини цього віку женяться і виходять заміж, (Лк 16:8; Лк 17:27)35а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж, (флп 3:11; 2Сол 1:5)36адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння. (Мт 5:9; 1Ів 3:1)37А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. (Дії 3:13; Дії 7:32)38Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть! (Рим 14:8)39У відповідь деякі з книжників сказали: Учителю, добре Ти сказав! (Мр 12:32)40Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати. (Мт 22:46; Мр 12:34)
Чий Син Христос?
41А Він промовив до них: Як же це кажуть, що Христос є сином Давида? (Мт 22:41; Мр 12:35; Ів 7:42)42Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, (Пс 109:1)43поки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг!44Отже, Давид називає Його Господом, як же Він йому син?
Стережіться книжників
45Коли весь народ слухав, Він казав Своїм учням: (Мт 23:1; Мт 23:5; Мт 23:14; Мр 12:37)46Стережіться книжників, які бажають ходити в шатах і люблять вітання на майданах та перші місця в синагогах і перші місця на гостинах, (Лк 12:1; Лк 14:7)47які поїдають доми вдовиць і напоказ довго моляться; вони приймуть дуже тяжкий осуд!