1Ein Klagelied[1] von David. Er trug es dem HERRN vor, als er unter den Anschuldigungen des Benjaminiters Kusch zu leiden hatte.2HERR, mein Gott, bei dir suche ich Schutz. Bring mich in Sicherheit vor all meinen Verfolgern! Ich bitte dich: Rette mich doch,3sonst bin ich ihnen hilflos ausgeliefert und sie zerfleischen mich wie ein Löwe seine Beute.4HERR, mein Gott, wenn das zutrifft, was man mir vorwirft – wenn ich wirklich anderen Unrecht getan habe,5wenn ich das Vertrauen von Freunden missbraucht oder tatsächlich diejenigen beraubt habe, die mich nun grundlos in die Enge treiben –,6dann sollen meine Feinde mich verfolgen, mich einholen und zu Boden treten. Dann habe ich diesen ehrlosen Tod verdient!7Greif ein, HERR, und strafe sie in deinem Zorn! Stelle dich meinen Feinden entgegen, die so unerbittlich gegen mich wüten! Komm und hilf mir! Du willst doch, dass das Recht wieder beachtet wird!8Versammle alle Völker um dich zum Gericht, nimm deinen Platz hoch oben auf dem Thron ein.9HERR, du bist Richter über die Völker. Vor aller Öffentlichkeit verschaffe mir Recht, denn du weißt, dass ich unschuldig bin.10Setz der Bosheit der Bösen ein Ende und richte den wieder auf, der deinen Willen tut! Du, Gott, bist unbestechlich, und niemand kann dich täuschen!11Gott ist für mich wie ein schützender Schild; er rettet den, der aufrichtig mit ihm lebt.12Gott ist ein gerechter Richter, jeden Tag gilt den Bösen sein Zorn.13Wenn jemand vom Unrecht nicht ablässt, dann schärft Gott sein Schwert,[2] er spannt seinen Bogen und legt an.14Er rüstet sich mit tödlichen Waffen und macht seine Brandpfeile zum Schuss bereit.15Ein Mensch, der Gott ablehnt, trägt Bosheit in sich und brütet immer neues Unheil aus. Nichts als Lügen bringt er zur Welt!16Doch wer anderen eine Grube gräbt, fällt selbst hinein.17Das Unheil, das er anderen bereitet hat, trifft ihn schließlich selbst; er wird zum Opfer seiner eigenen Bosheit.18Den HERRN will ich loben, denn er ist gerecht. Den Namen des höchsten Gottes will ich preisen mit meinem Lied!
Psalm 7
Новий Переклад Українською
1Жалобна пісня[1] Давида, яку він співав ГОСПОДЕВІ стосовно Куша, із коліна Веніаміна.2ГОСПОДИ, Боже мій, на Тебе я надію покладаю. Врятуй мене від усіх, хто мене переслідує, визволи мене,3щоб душу мою не розтерзав ворог; як лев; шматуватиме він – і не буде визволителя.4ГОСПОДИ, Боже мій! Якщо я зробив це, якщо є беззаконня на руках моїх,5якщо злом я віддячив тому, хто жив у мирі зі мною, і якщо я супротивника мого грабував даремно,6то нехай ворог переслідує мою душу, наздожене мене, і втопче в землю життя моє, і честь мою в пилюці перебувати змусить. Села7Устань, ГОСПОДИ, у гніві Твоєму, піднімися проти люті супротивників моїх, повстань за мене на суд справедливий, що Ти заповів.8Нехай оточить Тебе зібрання племен, а Ти сядеш над ним на висоті.9Нехай ГОСПОДЬ судить народи! Суди мене, ГОСПОДИ, за моєю правдою і за невинністю моєю, о Всевишній!10Нехай же буде покладено край злу нечестивих, а праведного зміцни, Боже праведний, адже Ти випробовуєш серця й нутрощі.[2]11Щит мій – Бог Всевишній, що рятує людей із справедливими серцями.12Бог – суддя праведний, це той Бог, Який щодня гнів справедливий виявляє.13Якщо хтось не навернеться, Він нагострить Свій меч, натягне Свій лук, націлить його14і приготує смертоносну зброю, палючими зробить Свої стріли проти грішника.15Ось той, хто зачинає беззаконня і вагітніє лихом, народить неправду.16Він рив яму, викопав її, але сам упаде в зроблену ним пастку.17Повернеться задумане ним лихо на його ж голову, і на маківку йому впаде власне насильство.18Прославлю ГОСПОДА за Його правду й заспіваю хвалу імені ГОСПОДА Всевишнього!