1Ein Lied von David.[1] Beschütze mich, Gott, denn bei dir suche ich Zuflucht! (Ps 56,1)2Ich bekenne: Du bist mein Herr und mein ganzes Glück!3Darum freue ich mich über alle, die zu dir gehören. Sie bedeuten mir mehr als alle anderen in diesem Land![2]4Wer sich aber von dem lebendigen Gott abwendet und anderen Göttern nachläuft, der kommt aus dem Kummer nicht mehr heraus. Diesen Göttern will ich kein Opfer bringen, nicht einmal ihre Namen nehme ich in den Mund.5Du, HERR, bist alles, was ich habe; du gibst mir, was ich zum Leben brauche. In deiner Hand liegt meine Zukunft.6Ich darf ein wunderbares Erbe von dir empfangen, ja, was du mir zuteilst, gefällt mir.[3]7Ich preise den HERRN, denn er gibt mir guten Rat. Selbst nachts erinnert mich mein Gewissen an das, was er sagt.8Ich sehe immer auf den HERRN. Er steht mir zur Seite, damit ich nicht falle.9Darüber freue ich mich von ganzem Herzen, alles in mir bricht in Jubel aus. Bei dir, HERR, bin ich in Sicherheit.[4]10Denn du wirst mich nicht dem Totenreich überlassen und mich nicht der Verwesung preisgeben, ich gehöre ja zu dir.11Du zeigst mir den Weg, der zum Leben führt. Du beschenkst mich mit Freude, denn du bist bei mir; aus deiner Hand empfange ich unendliches Glück.
Psalm 16
Новий Переклад Українською
1Молитва Давидова. Почуй, о ГОСПОДИ, благання про правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих лине.2Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.3Ти випробував моє серце, дослідив мене вночі, переплавив мене, але не знайшов того, щоб слова мої розходилися з думками.4Щодо справ людських, то згідно зі словом, що вийшло з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб стати на шлях гнобителя.5Стопи мої крокували тільки Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.6Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.7З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.8Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх[1] сховай мене9від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.10Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.11Підкрадалися до мене таємно, а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути мене на землю.12Немов той лев, що прагне терзати здобич, і як лев молодий, що в засідці залягає.13Піднімися, ГОСПОДИ, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,14рукою Твоєю від мужів, ГОСПОДИ, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.15А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.