1Ein Gebet von David. HERR, höre meine Bitte, verhilf mir zu meinem Recht! Achte auf mein Schreien und nimm mein Gebet an, das ich ohne Falschheit und Lüge an dich richte.2Wenn du dein Urteil fällst, dann sprich mich frei; du siehst doch, dass ich unschuldig bin.3Du durchschaust alles, was in mir vorgeht, du durchforschst mich auch in der Nacht. Du prüfst mich, aber du findest nichts, was du tadeln müsstest. Ich habe mir vorgenommen, mich nicht einmal zu bösen Worten hinreißen zu lassen!4Dein Wort war mein einziger Maßstab – auch dann, wenn andere nicht danach lebten. Von gewalttätigen Menschen hielt ich mich fern.5Bei jedem Schritt habe ich deine Ordnungen befolgt, nie bin ich davon abgewichen.6Mein Gott, nun rufe ich dich an. Ich bin sicher, du antwortest mir. Lass mich bei dir ein offenes Ohr finden und höre mein Gebet!7Du rettest alle, die bei dir vor ihren Feinden Zuflucht suchen. Zeige doch auch mir deine wunderbare Liebe!8Bewahre mich wie deinen Augapfel! Beschütze mich wie ein Vogel seine Jungen9vor den gottlosen Menschen, die mich hart bedrängen, vor meinen Todfeinden, die mich umzingeln!10Sie haben ihr Herz verschlossen und kennen kein Mitgefühl, voll Überheblichkeit reden sie daher.11Wohin ich auch gehe – überall umringen sie mich. Sie warten nur darauf, mich zu Fall zu bringen.12Sie sind wie Löwen, die im Versteck ihrer Beute auflauern, um sie dann gierig zu zerfleischen.13Greif ein, HERR, komm ihnen zuvor! Wirf sie zu Boden! Mit deiner Macht[1] rette mich vor dieser Mörderbande!14Bring mich vor denen in Sicherheit, die nichts als die Güter dieser Welt im Sinn haben! Du gibst ihnen schon, was sie verdienen. Sogar ihre Kinder und Enkel werden noch genug davon bekommen![2]15Ich aber lebe nach deinem Willen, darum werde ich dich schauen dürfen. Wenn ich erwache, will ich mich satt sehen an dir.
Psalm 17
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. Псалом раба ГОСПОДНЬОГО Давида. Він заспівав слова цієї пісні ГОСПОДЕВІ того дня, коли визволив його ГОСПОДЬ від руки всіх ворогів його й від руки Саула.2І сказав він: «Я люблю Тебе, ГОСПОДИ, сило моя!»3ГОСПОДЬ – бескид крутий для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, Він – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.4До ГОСПОДА прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.5Облягли мене пута смерті, потоки зради[1] затягнули мене у вир.6Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною.7У скорботі моїй я кликав ГОСПОДА й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.8Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.9Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що все пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля посипалося від Нього.10Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.11Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.12Морок зробив Він Своїм покровом, немов шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.13Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – вони несуть град і спалахи вогню.14Тоді загримів на небесах ГОСПОДЬ, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.15І пустив Він стріли Свої, і розсіяв ворогів, численними блискавками розгромив їх.16Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, ГОСПОДИ, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.17Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.18Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.19Вони стали переді мною в день лиха, але ГОСПОДЬ був моєю опорою.20Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.21Віддячив мені ГОСПОДЬ за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.22Адже я тримався шляхів ГОСПОДНІХ і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.23Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.24Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.25Тому й винагородив мене ГОСПОДЬ за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.26Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,27із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.28Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.29Ти запалюєш мій світильник; ГОСПОДЬ, Бог мій, освітлює мою темряву.30Разом із Тобою я змушую вороже військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.31Бог! Бездоганний шлях Його, слово ГОСПОДА чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.32Бо хто ще є Богом, окрім ГОСПОДА? І хто є скелею, крім нашого Бога?33Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.34Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.35Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.36Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість[2] Твоя звеличує мене.37Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.38Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.39Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.40Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.41Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.42Вони волали про допомогу, але не було рятівника, до ГОСПОДА кликали, та Він їм не відповідав.43Я стер їх у порох, у пил, що розноситься на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.44Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,45слухаються мене, лише почувши краєм вуха про мене. Сини чужинців плазують переді мною.46Понурилися сини чужинців і завмирають від страху, виходячи зі своїх укріплень.47Живий ГОСПОДЬ і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!48Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи49й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.50За це я славитиму Тебе серед народів, ГОСПОДИ, та імені Твоєму співатиму хвалу.51Звеличує Він перемогою поставленого Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.