1Für den Chormeister. Nach der Weise Verdirb nicht! Ein Miktam-Lied Davids. Als Saul hinschickte und man das Haus bewachte, um ihn zu töten. (1Sam 19,11)2Entreiß mich meinen Feinden, mein Gott,
beschütze mich vor meinen Gegnern!3Entreiß mich denen, die Unrecht tun,
vor blutgierigen Männern rette mich!4Denn siehe: Sie lauerten mir auf, /
Mächtige greifen mich an.
An mir, HERR, ist kein Frevel und keine Sünde. (Ps 26,1)5Ich bin ohne Schuld. /
Sie aber stürmen vor und stellen sich auf.
Wach auf, komm mir entgegen und sieh doch!6HERR, du Gott der Heerscharen, Gott Israels, /
wach auf, such heim alle Völker,
sei keinem gnädig, der treulos Unrecht tut! [Sela]7Am Abend kommen sie wieder,
sie kläffen wie Hunde, umkreisen die Stadt.8Siehe, sie geifern mit ihrem Maul, /
Schwerter sind auf ihren Lippen:
Wer wird es schon hören? (Ps 52,4; Ps 55,22)9Du aber, HERR, lachst über sie,
du spottest über alle Völker. (Ps 2,4; Ps 37,13; Weis 4,18)10Meine Stärke, an dich will ich mich halten,
denn Gott ist meine schützende Burg. (Ps 9,10)11Mein huldreicher Gott kommt mir entgegen;
Gott lässt mich herabsehen auf meine Gegner. (Ps 54,9)12Töte sie nicht, damit mein Volk nicht vergisst. /
In deiner Macht zerstreue sie,
wirf sie nieder, HERR, du unser Schild!13Sünde ist in ihrem Mund jedes Wort ihrer Lippen, /
sie sollen sich in ihrem Hochmut verfangen
wegen des Fluchs und der Lüge, die sie reden. (Spr 12,13; Spr 18,7)14Vernichte sie im Zorn, vernichte
und sie sind nicht mehr da!
Sie sollen erkennen, dass Gott in Jakob Herrscher ist
und bis an die Enden der Erde. [Sela] (Ps 83,19)15Am Abend kommen sie wieder,
sie kläffen wie Hunde, umkreisen die Stadt,16sie streunen umher, gierig nach Fraß,
werden sie nicht satt, dann knurren sie.17Ich aber will deine Stärke besingen,
über deine Huld jubeln am Morgen,
denn du wurdest mir zur schützenden Burg,
eine Zuflucht am Tag meiner Bedrängnis. (Ps 90,14)18Meine Stärke, dir will ich singen und spielen, /
denn Gott ist meine schützende Burg,
er, mein huldreicher Gott.
Psalm 59
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. На мотив«Лілея свідчення».[1] Міхтам Давидів. Для повчання. (Ps 79,1; Ps 107,7)2Коли він виходив на війну проти Арам-Нагараїма й Арам-Цови[2], і коли Йоав повернувся і вразив дванадцять тисяч едомітів у Соляній долині.[3]3Боже, Ти відкинув нас і зламав; Ти прогнівався на нас – повернися ж до нас знову!4Ти змусив землю тремтіти, вкрив її тріщинами; зціли її розломи, бо вона здригається.5Ти дав народові Своєму зазнати важких часів. Ти напоїв нас вином, від якого нас хитає.6Ти дав знамено тим, хто боїться Тебе, щоб вони, згуртувавшись навколо нього, стали недосяжними для ворожого лука.[4] Села7Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.8Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.[5]9Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.[6]10Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію,[7] гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»11Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?12Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?13Подай нам допомогу в боротьбі з ворогом, адже марний порятунок людський.14У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.