1Für den Chormeister. Nach der Weise Verdirb nicht! Ein Miktam-Lied Davids.2Bringt ihr wirklich in euren Reden das Recht zum Verstummen?
Richtet ihr die Menschen in Geradheit?3Sogar im Herzen begeht ihr Unrecht.
Auf Erden bahnt ihr der Gewalttat eurer Hände den Weg. (Mi 2,1)4Vom Mutterschoß an sind die Frevler treulos,
vom Mutterleib an irren die Lügner ab.5Ihr Gift ist wie das Gift der Schlange,
wie das Gift der tauben Natter, die ihr Ohr verschließt, (5Mo 32,33; Ps 140,4)6damit sie nicht auf die Stimme des Beschwörers hört,
der sich auf Zaubersprüche versteht.7Gott, zerbrich ihnen die Zähne im Mund!
HERR, zerschlage das Gebiss der Löwen! (Ps 3,8; Ps 17,12)8Sie sollen vergehen wie verrinnendes Wasser;
er legt seine Pfeile auf, sie sind wie kraftlos, (Hi 11,16; Ps 90,5; Weis 16,29)9wie die Schnecke, die sich auflöst in Schleim;
wie eine Fehlgeburt sollen sie die Sonne nicht schauen. (Hi 3,16)10Ehe eure Töpfe das Feuer des Dornstrauchs spüren,
wie ein Lebendiger, wie ein Zorniger fege er ihn hinweg. (Hi 27,21; Nah 1,10)11Wenn er die Vergeltung sieht, freut sich der Gerechte;
er badet seine Füße im Blut des Frevlers. (Ps 52,8; Ps 68,24)12Dann sagen die Menschen: /
Der Gerechte erhält seinen Lohn;
es gibt einen Gott, der auf Erden Gericht hält. (Hi 19,29; Mal 3,18)
Psalm 58
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. На мотив«Не згуби». Міхтам Давидів, коли Саул послав людей стерегти його дім, щоб убити його.2Визволи мене від ворогів Моїх, Боже мій, захисти мене від тих, хто підноситься проти мене.3Від тих, що чинять беззаконня, визволи мене і від людей кровожерних врятуй мене.4Ось вони чатують на душу мою, сильні змовляються проти мене не за беззаконня моє чи гріх, ГОСПОДИ.5Немає беззаконня в мене, але збігаються вони й готуються до нападу. Піднімися назустріч мені й поглянь.6Ти, ГОСПОДИ, Боже Воїнств, Боже Ізраїлю, пробудися, щоб покарати всі народи; не помилуй жодного з нечестивих зрадників! Села7Вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль.8Ось вивергають вони ганьбу, в устах у них – мечі! На їхніх язиках приказка: «Хто чує?»9Але Ти, ГОСПОДИ, посмієшся з них, поглузуєш з усіх народів.10Сило моя, Тебе я пильную очікуючи, адже Ти, Боже, твердиня моя.11Бог, Що милує мене, піде поперед мене переможно; Бог покаже мені падіння супротивників моїх.12Не вбивай їх, щоб не забув мій народ; розкидай їх силою Своєю і кинь їх долілиць, щите наш, Владико!13Гріх вуст їхніх – це слова, що губи їхні промовили. Нехай впіймані вони будуть гординею своєю за прокляття й кривду, що вони розповсюджують.14Знищ їх у гніві, знищ, щоб не було їх! Тоді відомо стане аж до країв землі, що Бог володарює серед Якова. Села15А вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль. Села16Вони вештаються в пошуках їжі, та, не наситившись, ночують.17А я буду співати про міць Твою і вранці радісно про милість Твою виспівувати. Адже Ти був для мене прихистком, притулком у день моєї скорботи.18Сило моя, Тобі я співатиму, адже Ти, Боже, твердиня моя, Бог, Який милує мене.