1Пісня. Псалом Давидів. (Пс 56:8; Пс 59:7)2Серце моє непохитне, Боже; я співатиму й гратиму Тобі мою славу.3Прокинься, ліро й арфо! Розбуджу-но я зорю досвітню!4Я прославлю Тебе серед народів, ГОСПОДИ, співатиму Тобі поміж племенами.5Бо велика понад небеса милість Твоя і аж до хмар – істина Твоя.6Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.7Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.8Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.[1]9Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.[2]10Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію,[3] гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»11Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?12Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?13Подай нам допомогу в боротьбі з ворогом, адже марний порятунок людський.14У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.