1На закінчення, зі співом. Повчання Давида.2Боже, прислухайся до моєї молитви, не відвертайся від мого благання,3зглянься наді мною і вислухай мене. Смуток охопив мене в моїх роздумах, і я перелякався4від голосу ворога і від гніту грішника, бо вони звалили на мене беззаконня і в гніві сповнилися люті на мене.5Моє серце стурбоване в мені, і страх смерті напав на мене.6Жах і трепет охопили мене, і темрява накрила мене.7Тож я сказав: Хто би мені дав крила, наче в голубки, щоби полетіти мені й відпочити?8Ось, втікаючи, пішов я далеко, та тинявся по пустелі. (Музична пауза).9Я очікував того, хто би врятував мене від малодушності й бурі.10Потопи їх, Господи, і змішай їхню мову, бо я бачив беззаконня і лихослів’я в місті.11Вдень і вночі будуть блукати вони навколо нього — по його мурах; беззаконня, біда й неправда посеред нього;12не зникли з його площ здирство і обман.13Якби ворог мене зневажав, я стерпів би! Якщо б ненависник мій вихвалявся переді мною, я заховався би від нього!14Але ти, чоловіче, рівного зі мною духу, мій провідник і мій знайомий,15з яким ми разом насолоджувалися стравами, у злагоді ходили до Божого дому!16Нехай найде на них смерть, хай живими зійдуть в ад, бо лукавство є в їхніх поселеннях — посеред них.17Я ж закликав до Бога, і Господь мене вислухав.18Увечері, вранці й опівдні буду розказувати й оповідати, — і Він почує мій голос.19Він у мирі визволить мою душу від тих, які підступають до мене, адже в багатьох обставинах вони були зі мною.20Бог — Той, Хто перш віків, почує і впокорить їх. (Музична пауза). Адже для них немає зміни — вони не побоялися Бога.21Він простягнув руку Свою, щоб відплатити: вони зневажили Його завіт.22Вони були розсіяні перед гнівом Його присутності, — Його серце наблизилося. Його слова масніші за олію, але то випущені стріли.23Поклади ж на Господа свої турботи — і Він буде опікуватися тобою. Він не дасть праведному захитатися повік.24А їх, Боже, Ти зведеш у яму тління. Кровожерні й підступні люди хай не доживуть до половини своїх днів. Я ж, Господи, надіюся на Тебе.