2 Коринтян 5

Українська Біблія LXX УБТ

1 Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйнований, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах. (Мр 14:58; Кол 2:11; Євр 9:11; 2Пет 1:13)2 Тому ми й зітхаємо, прагнучи зодягнутися в нашу небесну будівлю, (Мр 8:12)3 щоб, хоч і [одягнені], ми не виявилися нагими.4 Бо ми, які перебуваємо в наметі, зітхаємо під тягарем, оскільки хочемо не роздягтися, а зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям. (1Кор 15:53)5 Той, Хто створив нас для цього, це — Бог, Який дав нам завдаток Духа. (2Кор 1:22)6 Отже, завжди маючи відвагу, знаємо, що коли живемо в тілі, перебуваємо далеко від Господа,7 адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо. (Рим 8:23; 1Кор 13:12; 2Кор 4:18; 1Пет 1:8)8 Відвагу ж маємо та вподобання для того, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом. (флп 1:23)9 Тому ми і стараємося, — чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, — бути любими Йому. (Рим 14:18; Еф 5:10; Євр 13:21)10 Адже всі ми маємо з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло. (Дії 10:42; Рим 14:10; 2Кор 11:15; Еф 6:8)11 Отже, знаючи Господній страх, ми переконуємо людей; перед Богом же ми відкриті; маю надію, що й перед вашим сумлінням ми відкриті. (2Кор 4:2; Гал 1:10; 1Пет 1:17)12 Не доручаємо себе вам знову, але даємо вам нагоду похвалитися нами, щоб ви мали відповідь для тих, які хваляться обличчям, а не серцем. (2Кор 1:14; 2Кор 3:1; 2Кор 4:2; 2Кор 6:4; 2Кор 10:12; 2Кор 10:18; 2Кор 12:1; 2Кор 12:11)13 Коли ми виходимо із себе, — то для Бога; коли ж помірковані, — то для вас. (Мр 5:15; 1Кор 14:2)14 Адже любов Христа охоплює нас, коли ми думаємо так: [якщо] один помер за всіх, то й усі померли. (Ів 11:50; Рим 6:6; 1Пет 4:1)15 А Він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес. (Рим 6:11; Рим 7:4; Рим 14:7; 1Тим 2:6)16 Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо. (2Кор 1:17; Кол 1:22)17 Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало [все] нове! (Рим 6:4; Рим 8:1; Рим 12:2; Гал 6:15; Еф 2:15; Об 21:5)18 Усе — від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа і дав нам служіння примирення. (Дії 20:24; Рим 5:10; 1Кор 1:30)19 Адже Бог у Христі примирив світ із Собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення. (Рим 4:8; Кол 1:19)20 Отже, ми — посли від Імені Христа, і тому наче Сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом! (Еф 6:20)21 Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю. (Ів 8:46; Рим 1:17; 1Кор 1:30; Гал 3:13)

2 Коринтян 5

Новий Переклад Українською

1 Ми знаємо: навіть якщо наш земний намет буде знищено, ми маємо будівлю від Бога – нерукотворний вічний дім на небесах.2 Адже в цьому наметі ми зітхаємо, прагнучи зодягнутися в наше небесне житло,3 звісно, якщо, зодягнувшись, не будемо виявлені голими.4 Перебуваючи в цьому наметі, ми обтяжені та зітхаємо не тому, що хочемо роздягнутися, а тому, що хочемо зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям.5 І Бог, Який підготував нас саме для цього, дав нам завдаток[1] Духа. (2Кор 1:22)6 Тож ми завжди впевнені та знаємо, що поки знаходимося в тілі, ми далеко від Господа,7 бо живемо згідно з вірою, а не згідно з тим, що бачимо.8 І все ж ми не втрачаємо мужності й хотіли б не бути вже в тілі, а оселитися з Господом.9 Тому ми й намагаємося бути Йому до вподоби, чи то перебуваємо вдома, чи то далеко від нього.10 Бо всі ми маємо з’явитися перед престолом Христа, щоб кожен отримав відплату згідно з тим, що зробив, поки був у тілі – добро чи зло.11 Отже, знаючи, що таке страх Господній, ми переконуємо людей. А перед Богом ми відкриті, і сподіваюся, що й перед вашим сумлінням ми відкриті.12 Ми вам не рекомендуємо себе знову, а даємо вам можливість хвалитися нами, щоб ви могли відповісти тим, що вихваляються обличчям, а не серцем.13 Бо якщо ми зійшли з розуму, то це для Бога, а якщо ми при своєму розумі, то це для вас.14 Адже любов Христа спонукає нас, бо ми вважаємо так: коли Один помер за всіх, то всі померли.15 І Він помер за всіх, щоб ті, хто живе, жили вже не для себе, а для Того, Хто помер і воскрес.16 Тому віднині ми нікого не знаємо з людської точки зору. Навіть якщо ми колись і знали Христа з людської точки зору, то тепер більше так не знаємо.17 Отже, коли хтось у Христі, той нове творіння. Давнє минуло. Ось усе стало новим!18 І все це від Бога, Який через Христа примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення.19 Згідно з ним Бог був у Христі, примирив світ із Собою, не враховуючи людям їхніх проступків, і доручив нам нести Слово примирення.20 Отже, ми – посланці Христові, і тому наче Сам Бог просить через нас. Благаємо вас заради Христа: примиріться з Богом!21 Того, Хто не пізнав гріха, Він зробив гріхом заради нас, щоб у Ньому ми стали Божою праведністю.