Римлян 8

Українська Біблія LXX УБТ

1 Тож немає тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі [ходять не за тілом, а за Духом]. (Ів 5:24; Рим 5:16; Рим 8:31)2 Тому що Закон Духа, тобто життя в Ісусі Христі, визволив тебе від закону гріха і смерті. (Рим 3:27; Рим 7:23; 2Кор 3:17; Гал 3:21; Як 1:25)3 Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, — Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі, (Дії 13:38; Дії 15:10; Рим 5:16; Рим 8:32; 2Кор 5:21; Гал 4:4; флп 2:7; Кол 1:22; Євр 2:17; Євр 4:15; Євр 7:18; Євр 13:11)4 щоб оправдання Закону здійснилося в нас, які ходимо не за тілом, а за Духом. (Мт 5:17; Гал 5:16; Гал 5:18; Гал 5:25)5 Тому що ті, котрі за тілом, думають про тілесне, а ті, які за Духом, — про духовне. (Ів 3:6; Рим 8:13)6 Адже тілесні задуми — то смерть, а задуми Духа — то життя і мир, (Рим 6:21; Гал 6:8)7 оскільки тілесні задуми — ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть. (Ів 8:43; Рим 5:10; Як 4:4)8 І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть. (Рим 7:14)9 Ви живете не по-тілесному, а Духом, тому що Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його. (1Кор 3:16; 1Кор 3:23; 1Кор 12:3; 1Кор 15:23; Гал 5:24; 1Ів 3:24)10 А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність. (Ів 17:23; 2Кор 13:5; Гал 2:20; Кол 1:27; 1Пет 4:6)11 Якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто підняв Христа з мертвих, оживить і ваші мертві тіла тим самим Духом, Який живе у вас. (Рим 4:24; 1Кор 6:14; 1Кор 15:45; 2Тим 1:14)12 Тому, брати, ми не боржники тіла, щоби по-тілесному жити.13 Бо якщо живете по-тілесному, то маєте померти; якщо ж Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити. (Рим 8:5; Гал 5:24; Гал 6:8; Еф 4:22; Кол 3:9)14 Адже всі, яких веде Божий Дух, — сини Божі. (Гал 4:6; Гал 5:18)15 Тому що ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче! (Мр 14:36; Рим 8:23; Гал 4:5; Еф 1:5; 2Тим 1:7; 1Ів 4:18)16 Сам Дух свідчить нашому духові, що ми — діти Божі. (1Ів 3:1; 1Ів 5:10)17 Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, — спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і прославитися. (Мр 12:7; 2Кор 4:10; Гал 3:26; Гал 3:29; Гал 4:7; 2Тим 2:3; 2Тим 2:12; Євр 1:2; 1Пет 4:13; 1Пет 5:1; Об 21:7)18 Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися нам. (Мр 13:5; Лк 22:28; Рим 5:2; 2Кор 4:10; 2Кор 4:17)19 Усе творіння з надією очікує з’явлення Божих синів. (Гал 5:5; флп 1:20; Кол 1:23)20 Адже творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, з надією, (Рим 1:21; Еф 4:17)21 що саме творіння буде визволене від рабства тління — для свободи слави дітей Божих. (1Ів 3:2)22 Бо знаємо, що все творіння разом стогне і страждає аж донині. (2Кор 5:2; 2Кор 5:4)23 Та не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи всиновлення та викуплення нашого тіла. (Рим 3:24; Рим 8:15; 2Кор 1:22)24 Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить? (2Кор 4:18; 2Кор 5:6; Євр 11:1)25 Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його. (Гал 5:5)26 Отак і Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається [за нас] невимовними зітханнями. (Мр 8:12; Рим 8:34; 1Кор 14:15; 2Кор 12:4; Еф 6:16; Євр 7:25; Юда 1:20; Об 22:17)27 А Той, Хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі. (Пс 138:1; 1Кор 2:10; 1Кор 4:5; Об 2:23)28 Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, усе сприяє до добра. (1Кор 2:9; 1Кор 8:3; Еф 1:11; Як 1:12; Як 2:5)29 Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів, (Ів 20:17; 2Кор 4:4; Еф 1:5; флп 3:21; Кол 1:18; Євр 2:10; 1Пет 1:2)30 а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив. (1Кор 6:11; 2Кор 3:18; 2Сол 2:13)31 Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас? (Пс 117:6; Мт 1:23)32 Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього? (Ів 3:16; Рим 4:25; Рим 8:3)33 Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог — Той, Хто оправдує! (Євр 7:25)34 А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, — Він і заступається за нас! (Пс 109:1; Еф 1:20; Кол 3:1; Євр 7:25; Євр 9:24; 1Пет 3:13)35 Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? (Рим 2:9; Рим 5:3; Рим 5:5; Рим 8:37; Рим 8:39; 2Кор 5:14; 2Кор 11:26; 2Кор 12:10)36 Так, як написано: За Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз. (Пс 43:23; Мт 10:16; 1Кор 4:9; 1Кор 15:30; 2Кор 4:10)37 Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив. (Ів 16:33; Об 12:11)38 Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, (Рим 14:14; Рим 15:14; 1Кор 3:22; Еф 1:21)39 ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Христі, нашому Господі! (Ів 17:26; Рим 8:35)

Римлян 8

Новий Переклад Українською

1 Тому зараз немає осуду для тих, хто в Ісусі Христі,2 бо Закон Духа життя через Ісуса Христа звільнив вас від закону гріха та смерті.3 Оскільки сила Закону була ослаблена через людське тіло, Бог послав Свого Сина в людському тілі, подібному до гріховного тіла, як жертву за гріх, і засудив гріх у тілі4 для того, щоб справедливі вимоги Закону були виконані в нас, що живемо не за тілом, а за Духом.5 Ті, хто живе за тілом, думають про тілесне; а ті, що за Духом, – про духовне.6 Бо думки тіла – це смерть, а думки Духа – це життя і мир.7 Розум, керований тілом, ворожий до Бога; він не підкоряється Божому Закону й не може цього зробити.8 Ті, хто живе за тілом, не можуть догодити Богові.9 Але ви не тілесні, а духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Якщо хтось не має Духа Христа, він Йому не належить.10 Якщо ж Христос перебуває у вас, то, хоча ваше тіло й підлягає смерті через гріх, але Дух дає життя через праведність.[1]11 І якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Він – Той, Хто воскресив Христа з мертвих, – оживить і ваші смертні тіла через Його Духа, Який живе у вас.12 Отже, брати, ми не є боржниками тіла, щоб жити за тілом.13 Бо якщо живете за тілом, то помрете, але якщо ви Духом умертвляєте вчинки тіла, будете жити.14 Адже всі, кого веде Дух Божий, є дітьми Божими.15 Бо Дух, Якого ви отримали, не робить вас рабами, щоб ви знову жили в страху, але ви отримали Духа всиновлення, яким кличемо: «Авва, Отче!»16 Сам Дух свідчить нашому духові, що ми є дітьми Бога.17 Якщо ми діти, то й спадкоємці – спадкоємці Бога й співспадкоємці Христа, якщо ми насправді страждаємо разом із Ним, щоб із Ним розділити Його славу.18 Я вважаю, що наші нинішні страждання не варто порівнювати зі славою, яка буде виявлена в нас.19 Адже творіння з нетерпінням чекає, коли виявляться діти Божі.20 Бо творіння було піддане розчаруванню не за власним вибором, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії,21 що й саме творіння буде звільнене від рабства занепаду й отримає свободу й славу дітей Божих.22 Ми знаємо, що все творіння стогне й страждає донині.23 Та не тільки воно, але й ми самі, що маємо завдаток Духа, стогнемо в собі, з нетерпінням чекаючи всиновлення та відкуплення нашого тіла.24 Бо ми були спасенні надією. Але видима надія – це зовсім не надія. Хто сподівається на те, що вже бачить?25 А якщо ми сподіваємось на те, чого не бачимо, тоді з терпінням чекаємо цього.26 Так само Дух допомагає нам у нашій слабкості. Бо ми не знаємо, за що і як маємо молитися, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями.27 А Той, Хто досліджує наші серця, знає думки Духа, бо Дух заступається за святих з волі Божої.28 Ми знаємо, що все працює на добро тих, що люблять Бога й що покликані згідно з Його наміром.29 Адже кого Бог знав заздалегідь, тих і призначив наперед бути подібними до образу Свого Сина, щоб Він був Первістком серед багатьох братів.30 І кого Він призначив наперед, тих Він покликав; кого покликав, тих і виправдав, і кого виправдав, тих і прославив.31 Що ж тоді скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?32 Той, Хто не пощадив Свого Сина, але віддав Його за нас усіх, як же Він разом із Ним не подарує нам усього?33 Хто буде обвинувачувати тих, кого Бог обрав? Бо саме Бог їх виправдовує.34 Хто тоді їх засудить? Ісус Христос помер і воскрес. Він знаходиться праворуч від Бога й заступається за нас.35 Хто відлучить нас від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?36 Як написано: «Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення».[2] (Пс 43:23)37 Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу через Того, Хто полюбив нас.38 Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,39 ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка є в Ісусі Христі, нашому Господі.