1Хіба ви не знаєте, брати, — а звертаюся я до тих, хто знає Закон, — що Закон має владу над людиною, доки вона живе? (Рим 6:3)2Одружена жінка, доки живе її чоловік, пов’язана з ним законом; коли ж помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. (1Кор 7:39)3Тому, доки її чоловік живий, її вважатимуть перелюбницею, якщо стане дружиною іншого чоловіка. Коли ж помре чоловік, вона звільняється від Закону і не буде перелюбницею, якщо вийде заміж за іншого.4Тому, брати мої, і ви померли для Закону тілом Христа, аби належати іншому, — Тому, Хто встав із мертвих, щоб ми принесли плід Богові. (1Кор 10:16; 2Кор 5:15; Кол 1:10; Кол 2:14)5Бо коли ми були в тілі, то гріховні пристрасті, які виявляються через Закон, діяли в наших членах, щоби приносити плід смерті. (Рим 6:21; Рим 7:7; 1Кор 15:56)6Нині ж ми звільнилися від Закону, померли для того, що нас зв’язувало, щоб служити в оновленні духа, а не в стародавності букви. (Рим 2:27; Рим 2:29; Рим 6:2; Рим 6:4; Рим 8:1; 2Кор 3:6; Гал 3:23)
Гріх пізнається через Закон
7То що ж скажемо? [Хіба] Закон — то гріх? Зовсім ні! Але я пізнав гріх тільки через Закон. Я не знав би пожадливості, якби Закон не говорив: Не пожадай. (Рим 3:20)8Тож гріх, узявши привід від заповіді, викликав у мені всяку пожадливість, адже гріх без Закону — мертвий. (Рим 4:15; Як 1:14)9Я жив колись без Закону, а як прийшла заповідь, гріх ожив, (Як 1:15)10а я помер, тому заповідь, дана для життя, спричинила мені смерть.11Бо гріх, що взяв привід через заповідь, звів мене й умертвив нею. (2Кор 11:3; Євр 3:13)12Отже, Закон — святий, і заповідь — свята, праведна та добра. (Рим 7:16; 1Тим 1:8)13Хіба те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Але гріх, щоб і виявитися гріхом, спричинив мені смерть через добро, аби гріх став надмірно грішним завдяки заповіді. (Рим 4:15; 1Кор 15:56)
Закон Божий і закон гріха
14Бо знаємо, що Закон є духовний, а я — тілесний, проданий гріхові. (Пс 50:7; Ів 3:6; Рим 7:18; Рим 8:7; 2Кор 10:3)15Адже я не розумію, що чиню: роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.16Коли ж я роблю те, чого не хочу, то погоджуюся із Законом, що він добрий. (Рим 7:12)17Бо тепер уже не я це виконую, але гріх, який живе в мені.18Адже знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добро: бажання є в мені, але щоб виконувати це добро, того не [знаходжу].19Тож не роблю те добре, яке хочу, але те недобре, якого не хочу, — те роблю.20Якщо ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це роблю, а той гріх, який живе в мені.21Отже, я відкриваю такий закон: коли я хочу робити добро, то зло налягає на мене.22За внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом, (Еф 3:16)23та бачу інший закон у моїх членах, який воює із законом мого розуму й полонить мене законом гріха, що міститься в моїх членах. (Рим 7:25; Рим 8:2; Гал 5:17)24Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті? (Рим 8:10; Об 3:17)25Подяка Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, я сам розумом служу Божому Законові, а тілом — законові гріха. (Рим 6:17; Рим 7:23; 1Кор 15:57; 2Кор 2:14; 2Кор 8:16; 2Кор 9:15)
Римлян 7
Новий Переклад Українською
Звільнення з-під Закону
1Хіба ви не знаєте, брати (звертаюся до тих, хто знає Закон), що Закон має владу над людиною, поки вона живе?2Скажімо, заміжня жінка за Законом прив’язана до свого чоловіка, поки він живий, але коли чоловік помирає, вона звільняється від Закону, який пов’язував її з чоловіком.3Тож якщо вона за життя свого чоловіка одружиться з іншим, її називають перелюбницею. Коли ж її чоловік помирає, вона звільняється від Закону й, вийшовши заміж за іншого чоловіка, не буде перелюбницею.4Так і ви, брати мої, померли для Закону через тіло Христа, щоб належати Іншому – Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми могли приносити плід Богові.5Бо коли ми жили, керуючись тілесними бажаннями, гріховні пристрасті, виявлені Законом, діяли в наших тілах, щоб приносити плід смерті.6Але тепер ми звільнилися від Закону, померли для того, що нас колись зв’язувало, щоб ми служили оновлені Духом, а не як у давнину – дотримуючись букви Закону.
Закон і гріх
7Що ж скажемо? Що Закон є гріхом? Зовсім ні! Якби не Закон, я не знав би, що таке гріх. Я не знав би, наприклад, що таке пожадливість, якби Закон не сказав: «Не бажай».[1]8Проте гріх, скориставшись заповіддю, породив у мені всіляке бажання. Адже без Закону гріх мертвий.9Колись я жив без Закону, але коли прийшла заповідь, гріх ожив,10а я помер. Я виявив, що заповідь, яка мала б принести життя, насправді принесла смерть.11Адже гріх, скориставшись можливістю, наданою заповіддю, звабив мене й через неї вбив.12Отже, Закон святий і заповідь – свята, праведна й добра.13Тож невже те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Навпаки, гріх, щоб виявитися гріхом, спричинив мою смерть через те, що добре. Так завдяки заповіді гріх став абсолютно грішним.14Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий у рабство гріха.15Я не розумію, що роблю. Адже роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.16Коли ж я роблю те, чого не хочу, я погоджуюся, що Закон добрий.17І це вже не я роблю, але гріх, що живе в мені.18Адже я знаю: у мені, тобто в моєму тілі, нічого доброго не живе, оскільки бажання робити добро є, але виконувати його не можу.19Бо не роблю добра, яке хочу, але роблю зло, якого я не хочу робити.20Тож якщо я роблю те, чого не хочу, це вже не я роблю, а гріх, який живе в мені.21Отже, я знаходжу такий закон: коли я хочу робити добро, зло завжди поруч зі мною.22Бо за внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом,23але бачу, що в моєму тілі діє інший закон, який бореться проти закону мого розуму й робить мене в’язнем закону гріха, який є в моєму тілі.24Нещасна я людина! Хто врятує мене від цього смертного тіла?25Тож нехай буде подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа! Отже, своїм розумом я є служителем Закону Божого, а тілом – закону гріха.