1Повчання Етана-ізраїльтянина.2Господи, повік оспівуватиму Твоє милосердя — з роду в рід своїми устами буду сповіщати Твою правду.3Адже Ти сказав: Навіки буде встановлене милосердя. На небесах буде забезпечена Твоя правда.4Я уклав завіт зі Своїми вибранцями, поклявся Своєму рабові Давидові:5Навіки утверджу твоїх нащадків і буду підтримувати твій престол із роду в рід. (Музична пауза).6Небеса прославлятимуть Твої дивовижні діла, Господи, і Твою правду в зібранні святих.7Бо хто на хмарах зрівняється з Господом і хто між Божими синами уподібниться до Господа?8Бога прославляють на раді святих, Він — могутній і грізний — понад усіх, хто оточує Його.9Господи, Боже сил, хто подібний до Тебе? Ти, Господи, сильний, Твоя правда — довкола Тебе.10Ти пануєш над силою моря, Ти втихомирюєш його розбурхані хвилі.11Ти впокорив гордого, наче побитого, і Своєю могутньою рукою розсіяв Своїх ворогів.12Твої небеса і земля — Твоя. Ти заснував Усесвіт і все, що наповняє його.13Ти створив північ і моря; Фавор і Ермон радітимуть Твоїм Ім’ям.14У Тебе могутня рука. Нехай переможною буде Твоя рука, нехай високо буде піднята Твоя правиця!15Праведність і правосуддя — основа Твого престолу, милосердя і правда йтимуть перед Твоїм обличчям.16Блаженний народ, який знає переможний клич! Господи, вони ходитимуть у сяйві Твого обличчя.17Твоїм Іменем вони радітимуть увесь день, і Твоєю правдою вони будуть звеличені.18Адже Ти — гордість їхньої сили, через Твою прихильність зросте наша міць.19Бо допомога від Господа, від святого Ізраїлевого, від нашого царя.20Колись Ти сказав у видінні Своїм праведним, Ти промовив: Я поклав допомогу на сильному, Я звеличив вибранця з Мого народу.21Я знайшов Давида, Свого раба, Я помазав його Своєю святою олією.22Йому допоможе Моя рука, його зміцнить Моя потуга.23Ворог нічим не скористає з нього, син беззаконня більше не спричинить йому зла.24Постинаю його ворогів, з-перед його обличчя, — прожену тих, хто його ненавидить.25Моя правда і Моє милосердя — з ним, у Моєму Імені зросте його міць.26Я поставлю його руку на морі, і його правицю — на ріках.27Він закличе до Мене: Ти — мій Отець, мій Бог, вершитель мого спасіння!28І Я зроблю його первістком, вищим за царів землі.29Навіки зберігатиму над ним Своє милосердя, і Мій завіт буде йому вірний.30І закріплю навіки-віків його нащадків, а його престол — як дні неба.31Якщо ж його сини залишать Мій закон і не підуть за Моїми заповідями,32якщо зневажатимуть Мої постанови і не дотримуватимуться Моїх наказів,33то палицею відвідаю їхні беззаконня і пройдуся бичем по їхніх гріхах.34Однак Свого милосердя не відніму від нього і не вчиню несправедливо у Своїй праведності.35Не зневажу Свого завіту — того, що вийшло з Моїх уст, Я не зречуся.36Якщо Я поклявся Своєю святістю, то хіба скажу Давидові неправду?37Його потомство залишиться навіки, і його престол — наче сонце переді Мною,38наче місяць, установлений навіки, — вірний свідок на небі! (Музична пауза).39Однак Ти відкинув і зневажив, — Ти відкинув Свого помазанця,40порушив завіт зі Своїм рабом, втоптав у землю його святиню.41Ти повалив усі його огорожі, Ти зробив жахом усі його твердині:42його грабували всі, які проходили дорогою, — він став посміховиськом для своїх сусідів.43Ти звеличив правицю його противників, порадував усіх його ворогів.44Ти відняв допомогу від його меча і не підтримав його на війні.45Ти позбавив його очищення, Ти повалив його трон на землю.46Ти скоротив дні його життя, вкрив його соромом. (Музична пауза).47Невже Ти, Господи, назавжди відвернешся? Доки палатиме, наче вогонь, Твій гнів?48Згадай, яка суть мого буття. Хіба отак нінащо Ти створив усіх людських синів?49Хіба є людина, яка житиме, і не побачить смерті, — яка врятує свою душу від влади аду? (Музична пауза).50Господи, де Твоє віковічне милосердя, яким Ти у Своїй праведності поклявся Давидові.51Господи, згадай про зневагу Своїх рабів від багатьох народів, яку я переніс на самому собі, і52якою і Тебе зневажили Твої вороги, Господи, і якою зневажили наступників Твого помазанця.53Благословенний же Господь навіки! Нехай буде так, хай так буде!
Псалом 88
Новий Переклад Українською
1Роздуми Етана-езрахітянина.2Про милість ГОСПОДА повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.3Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.4«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:5навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід непохитно поставлю престол твій». Села6І небеса прославлять чудеса Твої, ГОСПОДИ, Твою вірність – на зібранні святих.7Бо хто на хмарах може стати в один ряд із ГОСПОДОМ? Хто серед синів Божих[1] міг би бути подібним до ГОСПОДА?8Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.9ГОСПОДИ, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.10Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.11Ти вразив Раава[2], немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх. (Пс 86:4)12Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.13Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.14Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.15Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.16Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, ГОСПОДИ, вони ходять.17Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.18Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.19Адже від ГОСПОДА – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.20Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.21Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.22Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.23Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.24Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.25Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.26Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.27Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“28Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.29Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.30Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.31Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,32якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,33то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.34Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.35Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.36Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же тепер скажу Я неправду Давидові?37Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,38як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». Села39Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.40Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.41Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.42Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.44Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.45Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.46Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. Села47Доки, ГОСПОДИ, ховатися будеш? Чи назавжди? Доки палатиме, як вогонь, гнів Твій?48Згадай, яке швидкоплинне життя моє![3] Для якого марного життя Ти створив усіх синів людських!49Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? Села50Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?51Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,52як безчестять вороги Твої, ГОСПОДИ, як неславлять сліди помазанця Твого.53Благословенний ГОСПОДЬ повіки! Амінь і амінь!