Псалом 87 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Пісня-псалом синів Корея. На закінчення. У відповідь про маелет. Повчання Емана-ізраїльтянина. 2 Господи, Боже мого спасіння! Вдень і вночі я волав перед Тобою. 3 Нехай дійде до Тебе молитва моя; прихили Своє вухо до мого благання, Господи. 4 Адже моя душа сповнена горя, і моє життя наблизилося до аду. 5 Я віднесений до числа тих, які сходять до ями, я став немов безпомічна людина, вільний серед мертвих, 6 немов покинуті смертельно поранені, які лежать у гробах, котрих Ти більше не згадуєш, — вони відпали від Твоєї руки. 7 Мене вкинули до преглибокого рову — у темряву, серед тіні смерті. 8 Наді мною тяжів Твій гнів, Ти навів на мене всі Свої буруни. (Музична пауза). 9 Ти віддалив від мене моїх знайомих, вони гидують мною; мене ув’язнено, і я не виходив. 10 Мій зір ослаб від злиднів. Увесь день я кликав до Тебе, Господи, простягав до Тебе свої руки. 11 Хіба Ти творитимеш чудеса для мертвих? Хіба лікарі підіймуть їх, і вони будуть прославляти Тебе? 12 Чи хтось у гробі розповідатиме про Твоє милосердя і в знищенні — про Твою правду? 13 Хіба в темряві знатимуть про Твої дивовижні діла, і в забутій землі — про Твою праведність? 14 Я ж, Господи, закликав до Тебе, і вранці моя молитва найпершою полине до Тебе. 15 Господи, чому відкидаєш мою душу, відвертаєш від мене обличчя Своє? 16 Я — нещасний, я в біді від моєї молодості: я був звеличений, понижений, пройшов через великі труднощі. 17 На мене найшов Твій гнів, і Твої страхи потрясли мною. 18 Вони оточили мене — увесь день, наче вода, і разом тримали мене в облозі. 19 Ти віддалив від мене друга та ближнього і моїх знайомих через страждання.

Новий Переклад Українською

1 Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот.^[1] Повчання Гемана-езрахітянина. (Пс 52:1) 2 ГОСПОДИ, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою. 3 Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого. 4 Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. 5 Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили. 6 Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї. 7 Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні. 8 Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. Села 9 Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти; 10 очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, ГОСПОДИ, щодня, простягав до Тебе свої долоні. 11 Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих^[2] встануть, щоб славити Тебе? 12 Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?^[3] 13 Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття? 14 Я ж, ГОСПОДИ, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч. 15 Чому, ГОСПОДИ, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене? 16 Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх. 17 Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене. 18 Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене. 19 Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки стали моїми знайомими.