1На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Давида.2Хіба моя душа не покориться Богові? Адже від Нього — моє спасіння.3Бо Він — мій Бог, мій спаситель і мій захисник: я надалі не похитнуся.4Доки будете насідати на людину? Усі ви несете згубу, — як похилена стіна, як розхитаний частокіл.5Вони лише прийняли рішення відкинути моє достоїнство; я біг спрагнений. Вони на словах благословляли, а в серці проклинали. (Музична пауза).6Лише Богові покорися, моя душе, адже на Нього я з нетерпінням чекаю.7Бо Він — мій Бог, мій спаситель, мій захисник: я не похитнуся.8У Бозі — моє спасіння і моя слава. Бог — моя поміч, тож моя надія — на Бога.9Усе зібрання народу, покладіть на Нього надію. Розкрийте перед Ним ваші серця. Бог — наш помічник. (Музична пауза).10Однак, людські сини — нерозумні; оманливі людські сини, коли нечесно обважують, — усі вони разом безглузді.11Не покладайте надію на злочинні дії та не жадайте награбованого. Коли пливе багатство, не прикладайте до нього свого серця.12Одного разу промовив Бог, і я такі дві речі почув,13що сила належить Богові, і Твоє, Господи, милосердя, і що Ти даси кожному за його ділами.
Псалом 61
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору, Єдутуну.[1] Псалом Давидів.2Лише в Бозі спокій моєї душі, від Нього моє спасіння.3Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся дуже.4Доки ви будете нападати на людину, усі разом добивати її, як похилену стіну, немов розхитану огорожу?5Радяться лише про те, щоб скинути її з високого місця, задоволення знаходять у брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають. Села6Лише в Бозі заспокоюйся, душе моя; бо лише на Нього надія моя.7Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся.8У Бозі спасіння моє і слава моя; Він – могутня скеля моя, пристановище моє в Бозі.9Народе, покладайся на Нього повсякчас, серця ваші виливайте перед Ним; Бог – пристановище наше. Села10Сини людські – лише марнота, сини мужів – омана; якщо покласти їх на ваги, усі разом вони легші від пари.11Не покладайтеся на гноблення інших і не хизуйтеся грабунком. Коли сила зростає, не прикладайте до неї серця.[2]12Один раз Бог промовив, двічі я почув це: у Бога могутність,13у Тебе, Володарю, милість. Адже Ти віддячуєш кожному за його вчинки.