Псалом 17 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 На закінчення; слуги Господнього Давида. Слова тієї пісні, якими він звернувся до Господа того дня, коли Господь врятував його від руки всіх його ворогів та від руки Саула. 2 Він сказав: Любитиму Тебе, Господи, моя сило. 3 Господь — моя надійна опора, мій притулок, мій Спаситель, мій Бог, моя допомога, — я надіятимусь на Нього! Він — мій захисник, ріг^[1] мого спасіння, мій заступник. 4 Із похвалою закличу я до Господа і буду врятований від моїх ворогів. 5 Охопили мене смертельні болі, бурхливі потоки беззаконня сильно збентежили мене. 6 Мене облягли звідусіль, оточили болі аду, попереду в мене — тенета смерті. 7 Та коли вони налягли на мене, я закликав до Господа, заволав до мого Бога. І Він зі Свого святого храму почув мій голос, — мій крик долинув до Нього, до Його вух. 8 І захиталася земля, стала тремтіти, а основи гір здригнулися й затряслися, тому що Бог прогнівився на них. 9 Піднявся дим у Його гніві, вогонь спалахнув від Його обличчя, вугілля зайнялося від Нього. 10 Він нахилив небо і зійшов, а під Його ногами — темрява. 11 І Він зійшов на херувимів і злетів, — понісся на крилах вітрів. 12 А темряву Він зробив Своєю заслоною, навкруги Нього — намет Його — води чорних повітряних хмар. 13 Від яскравого сяйва перед Ним розбіглися хмари, град і палаючий жар. 14 І загримів Господь з неба, — Всевишній подав Свій голос. 15 І Він пустив стріли, — і розпорошив їх; Він намножив блискавки, — і викликав у них замішання. 16 І від погрози Твоєї, Господи, від подиху гніву і Духа Твого прорвалися джерела вод, оголилися основи Всесвіту. 17 Він послав з висот, узяв мене і з могутніх потоків води витягнув мене. 18 Він мене врятує від могутніх моїх ворогів, від тих, хто ненавидить мене, адже вони стали сильнішими від мене. 19 Вони випередили мене в дні мого лиха, та Господь став мені опорою; 20 Він вивів мене на вільний простір, врятує мене, бо прихильний до мене. [Він мене спасе від моїх могутніх ворогів і від тих, які мене ненавидять]. 21 Господь віддасть мені за моєю правотою, Він віддасть мені за чистотою моїх рук, 22 бо я ходив Господніми дорогами і не вчинив гріха перед моїм Богом. 23 Адже всі Його присуди — переді мною, і Його постанов я не відкинув від себе. 24 І я буду бездоганний з Ним, буду остерігатися мого беззаконня. 25 А Господь мені віддасть за моєю правотою, за чистотою моїх рук перед Його очима. 26 З праведним ти станеш праведний, із чоловіком невинним ти будеш невинний; 27 з вибраним ти будеш вибраний, із лукавим — за лукавством його. 28 Адже Ти спасеш покірних людей, а очі пихатих упокориш, 29 бо Ти, Господи, засвітиш мого світильника, Ти, Боже Мій, наповниш світлом мою темряву. 30 Адже в Тобі я врятуюся від випробування, і з моїм Богом я подолаю мур. 31 Він — Мій Бог, Його дорога бездоганна, Господні слова випробувані вогнем; Він — захисник усіх тих, які на Нього покладають надію. 32 Бо хто Бог, крім Господа? І хто Бог, крім нашого Бога? 33 Він — Бог, Який підперізує мене силою, бездоганною робить дорогу мою, 34 а мої ноги — стрункими, як у оленя. Він підіймає мене на висоти, 35 навчає мої руки до бою, — Він зробив мої руки бронзовим луком. 36 Ти послав мені захист і мій порятунок, Твоя правиця підтримала мене, Твої повчання повністю мене виправили, і Твої настанови — вони мене будуть навчати. 37 Ти розчистив піді мною дорогу для моїх кроків, — і мої ноги не стомилися. 38 Я гнатимуся за моїми ворогами, захоплю їх — і не повернуся, доки вони не загинуть. 39 Завдам їм поразки, вони не зможуть встояти — упадуть під мої ноги. 40 Ти підперезав мене силою для бою, повалив під мене і скував усіх тих, які повстають проти мене. 41 Ти показав мені спини моїх ворогів і вигубив тих, хто мене ненавидить. 42 Вони заволали, та не було рятівника, — до Господа, але Він їх не вислухав. 43 Рознесу їх, як порох на вітрі, вирівняю їх, наче глину на площі. 44 Ти визволиш мене від нарікань людей і поставиш мене головою народів. Люди, яких я не знав, послужили мені — 45 ледь почувши, — послухалися мене. А сини чужинців сказали неправду мені; 46 сини чужинців зістарілися і від своїх доріг стали каліками. 47 Нехай живе Господь! Хай буде благословенний мій Бог! Нехай звеличиться Бог мого спасіння! 48 Боже, Який мстишся за мене, що підкоряєш мені народи, 49 Який рятуєш мене від моїх запеклих ворогів, — Ти поставиш мене вище бунтівників, визволиш мене від неправедного чоловіка. 50 За це прославлятиму Тебе, Господи, серед народів, оспівуватиму Твоє Ім’я. 51 Він цілковито спасає Свого царя, виявляє милосердя Своєму помазанцю Давидові та його потомству навіки.

Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. Псалом раба ГОСПОДНЬОГО Давида. Він заспівав слова цієї пісні ГОСПОДЕВІ того дня, коли визволив його ГОСПОДЬ від руки всіх ворогів його й від руки Саула. 2 І сказав він: «Я люблю Тебе, ГОСПОДИ, сило моя!» 3 ГОСПОДЬ – бескид крутий для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, Він – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій. 4 До ГОСПОДА прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду. 5 Облягли мене пута смерті, потоки зради^[1] затягнули мене у вир. 6 Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. 7 У скорботі моїй я кликав ГОСПОДА й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло. 8 Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він. 9 Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що все пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля посипалося від Нього. 10 Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли. 11 Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру. 12 Морок зробив Він Своїм покровом, немов шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу. 13 Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – вони несуть град і спалахи вогню. 14 Тоді загримів на небесах ГОСПОДЬ, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню. 15 І пустив Він стріли Свої, і розсіяв ворогів, численними блискавками розгромив їх. 16 Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, ГОСПОДИ, від подиху вітру із ніздрів Твоїх. 17 Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких. 18 Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене. 19 Вони стали переді мною в день лиха, але ГОСПОДЬ був моєю опорою. 20 Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав. 21 Віддячив мені ГОСПОДЬ за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене. 22 Адже я тримався шляхів ГОСПОДНІХ і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога. 23 Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся. 24 Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе. 25 Тому й винагородив мене ГОСПОДЬ за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима. 26 Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно, 27 із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності. 28 Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш. 29 Ти запалюєш мій світильник; ГОСПОДЬ, Бог мій, освітлює мою темряву. 30 Разом із Тобою я змушую вороже військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну. 31 Бог! Бездоганний шлях Його, слово ГОСПОДА чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає. 32 Бо хто ще є Богом, окрім ГОСПОДА? І хто є скелею, крім нашого Бога? 33 Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях. 34 Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях. 35 Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук. 36 Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість^[2] Твоя звеличує мене. 37 Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні. 38 Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу. 39 Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги. 40 Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене. 41 Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив. 42 Вони волали про допомогу, але не було рятівника, до ГОСПОДА кликали, та Він їм не відповідав. 43 Я стер їх у порох, у пил, що розноситься на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях. 44 Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені, 45 слухаються мене, лише почувши краєм вуха про мене. Сини чужинців плазують переді мною. 46 Понурилися сини чужинців і завмирають від страху, виходячи зі своїх укріплень. 47 Живий ГОСПОДЬ і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого! 48 Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи 49 й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої. 50 За це я славитиму Тебе серед народів, ГОСПОДИ, та імені Твоєму співатиму хвалу. 51 Звеличує Він перемогою поставленого Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.