Псалом 131

Українська Біблія LXX УБТ

1 Пісня при підході до храму. Господи, згадай Давида і всю його сумирність;2 як він поклявся Господу, помолився Богові Якова:3 Не ввійду в спальню свого дому, не ляжу на постіль свого ліжка,4 не дам заснути своїм очам, задрімати своїм повікам і відпочити своїм скроням,5 доки не знайду місця Господу — оселі для Бога Якова.6 Ось ми це почули в Ефраті, — знайшли на лісових галявинах.7 Увійдемо до Його осель, поклонимося на місці, де стояли Його ноги.8 Підіймися, Господи, для Свого спочинку, — Ти й ковчег Твоєї святості.9 Твої священики одягнуться в праведність, а Твої праведні радітимуть.10 Задля Давида, Твого раба, не відверни обличчя від Свого помазанця.11 Господь поклявся Давидові правдою — і не відречеться від неї: З нащадків твого лона поставлю на твоєму престолі.12 Якщо твої сини збережуть Мій завіт та оці Мої свідчення, яких Я навчу, то їхні сини довіку сидітимуть на твоєму престолі!13 Адже Господь обрав Сіон, вибрав його Собі за оселю:14 Це — Мій спочинок навіки-віків; тут поселюся, бо Я його забажав.15 Щедро поблагословлю[1] впольоване ним, його бідних нагодую хлібом,16 його священиків одягну в спасіння, — і його праведні сповняться радістю[2].17 Там Я виплекаю силу Давида, — Я приготовив світильник Моєму помазанцю.18 Його ворогів Я вкрию ганьбою, а на ньому розквітне Моя святість.

Псалом 131

Новий Переклад Українською

1 Пісня сходження. Згадай, ГОСПОДИ, Давида й усі смирення його,2 коли він присягнув ГОСПОДЕВІ, дав обітницю Могутньому Богові Якова:3 «Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа,4 не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання,5 аж поки не знайду місця для ГОСПОДА, помешкання для Могутнього Якового Бога».6 Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара.[1]7 Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя.8 Повстань, ГОСПОДИ, прийди до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї.9 Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають.10 Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця.11 Істинно присягався ГОСПОДЬ Давидові, не зречеться Він цього: «Нащадка від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол.12 Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть».[2]13 Адже обрав ГОСПОДЬ Сіон, уподобав мешкати на ньому:14 «Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його.15 Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом.16 Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати.17 Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві.18 Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».