1Після цього я почув наче гучний голос великого натовпу на небі. Вони говорили: Алилуя! Спасіння, слава і сила нашого Бога! (Пс 103:35; Об 4:11; Об 19:6)2Адже істинні й справедливі Його суди, тому що засудив велику розпусницю, яка зіпсувала землю своєю розпустою, і помстився за кров своїх рабів з її рук! (Пс 78:10; Об 11:18; Об 16:7; Об 18:24)3І вдруге сказали: Алилуя! І її дим підіймається навіки-віків! (Пс 103:35; Об 14:11)4І двадцять чотири старці та чотири істоти впали ниць і поклонилися Богові, Який сидить на престолі, проголошуючи: Амінь! Алилуя! (Пс 105:48; Об 4:4; Об 4:6; Об 5:7)5І вийшов голос від престолу, що закликав: Хваліть нашого Бога, усі Його раби, і ті, хто боїться Його, малі й великі! (Пс 21:24; Пс 113:21; Пс 133:1; Пс 134:1; Пс 134:20; Об 4:11; Об 11:18; Об 21:3)6І я почув наче голос величезної кількості людей і наче шум великої води, і наче голос гучних громів, які вигукували: Алилуя, бо запанував наш Господь, Бог Вседержитель! (Пс 93:1; Пс 97:1; Пс 99:1; Пс 103:35; Об 1:15; Об 4:11; Об 11:17; Об 14:2; Об 19:1)7Радіймо й веселімося, віддаймо славу Йому, тому що прийшло весілля Агнця, і Його дружина приготувала себе! (Пс 117:24; Мт 5:12; Мт 22:2; Об 19:9; Об 21:2; Об 21:9)8І їй дано одягнутися в чистий світлий вісон, оскільки вісон — то праведність святих. (Об 19:14)9І каже він мені: Напиши: блаженні покликані на весільну вечерю Агнця. І сказав мені: Це правдиві Божі слова. (Лк 14:15; Об 1:3; Об 1:11; Об 1:19; Об 14:13; Об 19:7; Об 21:5; Об 22:6)10І я впав до його ніг, щоб вклонитися йому, та він каже мені: Гляди, не роби цього! Я співраб твій та твоїх братів, які мають свідчення Ісуса. Богові вклонися! А свідчення Ісуса — це дух пророцтва. (Дії 10:25; Об 6:9; Об 22:8)
Цар царів на білому коні
11І я побачив відкрите небо. І ось білий кінь, і Той, Хто сидить на ньому, Який зветься Вірний і Правдивий; і Він справедливо судить і воює. (Пс 9:9; Пс 71:2; Пс 95:13; Пс 97:9; Дії 10:11; Об 1:5; Об 3:7; Об 4:1; Об 6:2; Об 19:14)12Очі ж Його — наче полум’я вогню, а на Його голові — багато вінців. Він має написане Ім’я, якого ніхто не знає, тільки він Сам. (флп 2:9; Об 1:14; Об 2:17)13І Він зодягнений в одяг, окроплений кров’ю, а Його Ім’я — Боже Слово. (Ів 1:1)14А небесні війська рухалися слідом за Ним на білих конях, одягнені в білий чистий вісон. (Об 19:8; Об 19:11)15І з Його уст виходить гострий меч, щоб ним поражати народи. Він їх пастиме залізним жезлом і топтатиме у виноробній давильні лютого гніву Бога Вседержителя. (Пс 2:9; Об 2:12; Об 2:27; Об 11:17; Об 14:10; Об 14:19)16І Він має на одязі й на Своєму стегні написане Ім’я: Цар над царями і Господь над володарями. (Об 17:14)
Знищення звіра та його прибічників
17І я побачив, що один ангел стояв на сонці й закричав гучним голосом, закликаючи до всіх птахів, які літають серед неба: Сюди! Зберіться на велику Божу вечерю, (Об 18:2; Об 19:21)18щоби поїсти тіла царів, і тіла тисяцьких, і тіла сильних, і тіла коней, і тих, хто на них сидить, і тіла всіх вільних, і рабів, і малих, і великих. (Об 6:15; Об 13:16)19І я побачив звіра, і царів землі, та їхніх воїнів, які зібралися, аби провадити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з Його військом. (Пс 2:2; Об 11:7; Об 17:12)20І звір був схоплений, а з ним лжепророк, який чинив перед ним ознаки, якими ввів у оману тих, хто прийняв знак звіра і вклоняється його образові; вони обидва були вкинені живими у вогняне озеро, що горить сіркою. (Пс 54:16; Об 13:1; Об 13:13; Об 13:14; Об 13:15; Об 13:16; Об 14:10; Об 16:13; Об 20:10; Об 20:14; Об 21:8)21А інші вбиті були мечем Того, Хто сидить на коні, що вийшов з Його уст, і всі птахи наситилися їхніми тілами. (Об 2:12; Об 19:17)
Об’явлення 19
Новий Переклад Українською
Радість від падіння Вавилону
1Після цього я почув на небі наче гучний голос великого натовпу. Вони вигукували: «Алілуя! Спасіння, слава й сила належать нашому Богу,2бо істинні та справедливі Його суди. Він засудив велику розпусницю, яка зіпсувала землю своєю розпустою. Він помстився за кров Своїх рабів, пролиту її руками».3І вони закричали вдруге: «Алілуя! Дим від неї підіймається навіки-віків!»4Двадцять чотири старці та чотири живі істоти впали, поклонилися Богу, Який сидів на престолі, і сказали: «Амінь! Алілуя!»5Потім від престолу пролунав голос, який казав: «Хваліть нашого Бога, усі Його раби, усі, хто боїться Його, малі та великі!»6І я почув, наче голос великого натовпу, наче гуркіт бурхливих вод і наче гучні громи, які казали: «Алілуя! Бо зацарював наш Господь Бог Вседержитель.7Радіймо й веселімося! Віддаймо Йому славу! Адже прийшло весілля Агнця і Його наречена вже приготувалася.8І дано їй одягнутися в одяг із тонкого льону, чистий та світлий». (Бо тонкий льон означає праведність святих.)9Тоді ангел сказав мені: «Напиши це: блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!» І додав: «Це істинні слова Бога».10Тоді я впав до його ніг, щоб поклонитися йому. Але він сказав мені: «Дивись, не роби цього! Я такий же служитель, як і ти та твої брати, які дотримуються свідчення Ісуса. Богові поклоняйся! Бо свідчення Ісуса – це Дух пророцтва».
Явлення Ісуса Христа на білому коні
11Я побачив відкрите небо, і ось там був білий кінь, і на ньому був Вершник, Якого називають Вірним і Правдивим. Він справедливо судить і воює.12Його очі немов вогняне полум’я, а на голові багато вінців. Він має написане ім’я, якого ніхто не знає, крім Нього Самого.13Він одягнений в одежу, змочену в крові, Його ім’я – Слово Боже.14Слідом за Ним верхи на білих конях їдуть небесні війська, одягнені в тонкий льон, білий і чистий.15З Його вуст виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він буде правити ними залізним жезлом і розчавить у давильні вино люті й гніву Бога Вседержителя.[1] (Пс 2:9)16На Його одязі та на стегні було написано ім’я: цар царів і володар володарів.17І я побачив ангела, що стояв на сонці й кричав гучним голосом до всіх птахів, що літали серед неба: «Прийдіть, зберіться разом на велику вечерю Божу,18щоб їсти тіла царів, полководців та могутніх, тіла коней та їхніх вершників і тіла всіх вільних та рабів, великих та малих».19Тоді я побачив звіра, земних царів та їхні війська, що зібралися разом, щоб вести війну проти Вершника на коні та Його війська.20Але звіра було схоплено, а разом із ним і лжепророка, що робив перед ним знамення, якими обманював тих, хто отримав знак звіра й поклонявся його образу. Обох живими кинули у вогняне озеро, що горить сіркою.21А інші були вбиті мечем, що виходив з уст Вершника на коні, і всі птахи наїлися їхніми тілами.