Зареєструватися безкоштовно

Об’явлення 16

Українська Біблія LXX УБТ



1 І я почув гучний голос із храму, що говорив сімом ангелам: Ідіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву! (Пс 68:25; Об 7:15; Об 15:1; Об 15:7; Об 16:17) 2 І перший пішов та вилив свою чашу на землю, — і обсіли людей страшні й жахливі болячки — тих, хто мав знак звіра, які поклонялися його образові. (Об 13:15; Об 13:16) 3 А другий вилив свою чашу в море — і стала кров, наче в мерця, і вимерла кожна жива душа, яка в морі. (Об 8:8) 4 А третій вилив свою чашу на ріки й джерела вод — і стали кров’ю. (Пс 77:44; Об 8:10) 5 І я почув ангела вод, який промовляв: Справедливий Ти, Хто є, і Хто був, і Святий, бо Ти це присудив, — (Пс 118:137; Пс 144:17; Об 1:4) 6 за те, що вони пролили кров святих і пророків, — і Ти дав їм пити кров. Вони варті того! (Пс 78:3; Об 18:24) 7 І я чув [від] жертовника слова: Так, Господи Боже, Вседержителю, правдиві й праведні суди Твої! (Пс 18:10; Пс 118:137; Об 11:17; Об 14:18; Об 19:2) 8 А четвертий [ангел] вилив свою чашу на сонце — і дано йому палити людей вогнем. (Об 8:12) 9 І палила людей велика спека, а вони зневажали Ім’я Бога, Який має владу над цими карами, та не покаялися, щоб віддати Йому славу. (Об 9:20; Об 16:11; Об 16:21) 10 А п’ятий ангел вилив свою чашу на престол звіра — і стало царство його темним, і кусали свої язики від болю (Об 9:1; Об 13:2) 11 та зневажали Бога Небесного від свого болю і від своїх ран, але не покаялися у своїх вчинках. (Об 9:20; Об 11:13; Об 16:9) 12 А шостий ангел вилив свою чашу на велику ріку Євфрат — і висохла вода, аби приготувати дорогу царям, які зі сходу сонця. (Пс 105:9; Об 9:14) 13 І я побачив, що з уст змія, і з уст звіра, і з уст лжепророка вийшли три нечисті духи, наче жаби. (Пс 77:45; Пс 104:30; Об 12:3; Об 13:1; Об 13:11; Об 19:20; Об 20:10) 14 Це демонські духи, які роблять ознаки; вони виходять до царів усього світу, щоби зібрати їх на битву великого дня Бога Вседержителя. (1Сол 5:2; Об 11:7; Об 11:17; Об 13:13) 15 Ось, приходжу, мов злодій. Блаженний, хто пильнує і хто береже свій одяг, щоб не ходити нагим і щоб не бачили його сорому! (Об 1:3; Об 3:18) 16 І зібрав їх на місце, що по-єврейськи називається Армаґедон. 17 А сьомий [ангел] вилив свою чашу на повітря — і залунав гучний голос із [небесного] храму, від престолу, проголошуючи: Сталося! (Об 7:15; Об 16:1; Об 21:3; Об 21:6) 18 І зчинилися блискавки, голоси і громи, і стався великий землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі: такий землетрус, такий потужний! (Об 4:5; Об 6:12) 19 І розпалося велике місто на три частини; розвалилися і міста народів. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоби дати йому чашу вина Його лютого гніву. (Об 14:8; Об 14:10) 20 І зник кожний острів, і не стало гір. (Об 20:11) 21 І величезний град завбільшки з талант[1] падав з неба на людей; і люди зневажали Бога за кару градом, тому що та кара була дуже велика. (Об 11:19; Об 16:9) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Об’явлення 16

Новий Переклад Українською



1 Тоді я почув гучний голос із Храму, який казав семи ангелам: «Ідіть та вилийте на землю сім чаш Божого гніву». 2 Перший ангел пішов і вилив свою чашу на землю, і з’явилися болючі вирази та жахливі гнійні рани в людей, які мали знак звіра й поклонялися його образу. 3 Другий ангел вилив свою чашу на море, і воно стало наче кров мерця, і все живе в морі загинуло. 4 Третій ангел вилив свою чашу на річки та джерела води, і вони стали кров’ю. 5 Тоді я почув ангела вод, що казав: «Праведний Ти, Хто є і Хто був, Святий Ти, бо так присудив. 6 Адже вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм пити кров. Вони варті цього!» 7 І я почув вівтар, що казав: «Так, Господи Боже, Вседержителю, правдиві й справедливі Твої суди!» 8 Четвертий ангел вилив свою чашу на сонце, і йому дозволено було палити людей вогнем. 9 І велика спека обпалювала людей, так що вони зневажали ім’я Бога, Який має владу над цими карами, але вони не покаялись і не прославили Його. 10 П’ятий ангел вилив свою чашу на престол звіра, і його царство занурилось у темряву. Люди від болю кусали свої язики 11 й зневажали Бога небесного через їхні болі та рани, але вони не покаялись у своїх ділах. 12 Шостий ангел вилив свою чашу на велику річку Євфрат, і вода її висохла, щоб підготувати шлях царям зі Сходу. 13 Потім я побачив, як із пащі дракона, з пащі звіра та з уст лжепророка вийшли три нечисті духи, схожі на жаб. 14 Це демонічні духи, які роблять знамення, вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх для битви у великий День Бога Вседержителя. 15 «Ось Я приходжу, як злодій! Блаженний той, хто пильнує й зберігає свій одяг, щоб не ходити оголеним і щоб люди не бачили його сорому». 16 Потім нечисті духи зібрали царів на місце, яке єврейською називається Армагеддон.[1] 17 Сьомий ангел вилив свою чашу в повітря, і з Храму від престолу пролунав гучний голос, що казав: «Звершилося!» 18 Потім спалахнули блискавки, пролунали голоси та громи й стався великий землетрус. Такого землетрусу не було відтоді, як людство живе на землі, настільки сильним був землетрус. 19 Велике місто розділилося на три частини, і міста народів розпалися. Бог згадав великий Вавилон і дав йому чашу, наповнену вином Його лютого гніву. 20 Кожен острів утік, і гір неможливо було знайти. 21 Величезний град, завбільшки з талант,[2] падав із неба на людей. І вони зневажали Бога через кару градом, бо кара була дуже велика. 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.