Марка 2

Українська Біблія LXX УБТ

1 А коли через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, поширилася чутка, що Він удома. (Мт 4:13; Мт 9:1; Лк 5:17)2 І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово. (Мр 1:33; Мр 1:45; Мр 2:15; Мр 3:20; Мр 6:31)3 І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо.4 Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований.5 Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: Сину, прощаються твої гріхи! (Мр 10:24)6 Були там деякі книжники[1], які сиділи й міркували у своїх серцях:7 Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога? (Пс 102:3; Пс 129:4; Мр 10:18)8 І тут же Ісус, узнавши Своїм Духом, що вони собі так міркують, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших? (Мр 8:12; Ів 2:25)9 Що легше: сказати паралізованому«прощаються тобі гріхи», чи сказати«встань, візьми свою постіль і йди»?10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі. Говорить паралізованому:11 Кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому! (Ів 5:8)12 І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: Ніколи такого ми ще не бачили! (Мт 9:33)13 Ісус пішов знову до моря; і весь народ ішов до Нього, а Він навчав їх. (Мт 9:9; Мр 4:1; Лк 5:27)14 І, проходячи, побачив Левія Алфеєвого, який сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав і пішов за Ним. (Мр 3:18; Ів 1:43; Дії 1:13)15 І коли Він сидів за столом у його домі, багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за Ним. (Мр 2:2)16 І книжники з фарисеїв[2], побачивши, що Він їсть з митниками та грішниками, говорили Його учням: Чому Він їсть з митниками та грішниками? (Лк 15:1)17 Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведних, а грішників. (Ів 3:17)18 Учні Іванові та фарисеї постили. Тож вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Івана та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять? (Мт 9:14; Лк 5:33)19 Ісус сказав їм: Хіба можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити. (Ів 3:29)20 А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого, тоді, у ті дні, і будуть постити. (Мр 14:7; Лк 17:22; Ів 16:20)21 Ніхто не пришиває латки з невибіленого полотна до старого одягу, інакше нове відірветься від старого, і діра стане ще гірша.22 І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки — і тоді й вино пропаде, і бурдюки, але молоде вино вливають у нові бурдюки!23 Як проходив Він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски. (Мт 12:1; Лк 6:1)24 А фарисеї казали Йому: Поглянь, чому вони роблять у суботу те, чого не годиться?25 А Він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо ж зголоднів сам і ті, котрі були з ним?26 Коли ввійшов до Божого дому — за первосвященика Авіятара — і хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священиків, сам їв і дав тим, котрі з ним були?27 І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,28 тому Син Людський є Володарем і суботи.

Марка 2

Новий Переклад Українською

1 Коли через декілька днів Ісус знов прийшов до Капернаума, розійшлася чутка, що Він удома.2 Тоді зібралося так багато людей, що не було вже місця навіть біля дверей. Коли Ісус проповідував їм Слово,3 прийшли до Нього якісь люди із паралізованим, якого несли четверо.4 Побачивши, що не можуть пройти через натовп, вони зійшли на покрівлю й, розібравши її там, де був Ісус, спустили ліжко, на якому лежав паралізований.5 Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Сину, прощаються тобі гріхи!»6 Деякі книжники, які там сиділи, міркували у своїх серцях:7 «Чому Він так говорить? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?»8 Але Ісус, відразу дізнавшись Своїм Духом, про що вони в собі міркують, запитав їх: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?9 Що легше сказати паралізованому: „Прощаються твої гріхи!“ чи „Встань, візьми своє ліжко й ходи!“?10 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І сказав паралізованому:11 «Кажу тобі: встань, візьми своє ліжко та йди додому!»12 Той відразу ж встав, узяв своє ліжко та на очах у всіх вийшов. Усі були здивовані та прославляли Бога, кажучи: «Ніколи ми такого ще не бачили!»13 Ісус знову пішов до моря. Увесь натовп приходив до Нього, і Він навчав їх.14 Проходячи далі, Він побачив Левія, сина Алфеєвого, який сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.15 І сталося, коли Ісус сидів за столом у домі Левія, то багато митників та грішників їли разом з Ісусом та Його учнями, адже їх було чимало, і вони слідували за Ним.16 Книжники та фарисеї, побачивши, що Він їсть разом із митниками й грішниками, сказали Його учням: ―Чому Він їсть разом із митниками й грішниками?17 Але Ісус, почувши це, відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.18 У той час, коли учні Івана та фарисеїв постилися, вони підійшли до Ісуса й запитали Його: ―Чому Іванові учні та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять?19 Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Доки наречений з ними, не можуть постити.20 Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді, того дня, поститимуть.21 Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, адже латка з нової тканини збіжиться та відірве зі старої одежі, і діра стає ще більшою.22 Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве бурдюки – і вино та бурдюки пропадуть. Але молоде вино вливають у нові бурдюки.23 Довелося Ісусові в Суботу проходити через засіяні поля. Його учні почали дорогою зривати колосся.24 Фарисеї сказали Йому: ―Дивись! Чому вони в Суботу роблять те, чого не дозволено?25 Він сказав їм: ―Ви ніколи не читали, що зробив Давид,[1] коли був у нужді й зголоднів він, а також і ті, що були з ним?26 Як увійшов у Дім Божий у часи первосвященника Авіатара та з’їв хліби покладання, котрі не дозволено їсти нікому, окрім священників,[2] і як дав і тим, хто був із ним?27 Потім сказав їм: ―Субота створена для людини, а не людина для Суботи.28 Адже Син Людський – Господь і Суботи.