Луки 13

Українська Біблія LXX УБТ

1 Тим часом прийшли деякі й розповіли Йому про галилейців, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами. (Дії 5:37)2 У відповідь [Ісус] сказав їм: Чи ви думаєте, що ці галилейці, які так постраждали, були більш грішні від інших галилейців? (Ів 9:2)3 Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі так само загинете. (Пс 7:13)4 Або ті вісімнадцять, на яких упала силоамська вежа і побила їх, чи думаєте, що вони були більше винні від усіх людей, які проживають в Єрусалимі? (Ів 9:7; Ів 9:11)5 Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі отак загинете!6 І Він розповів таку притчу: Один чоловік мав у своєму винограднику смоківницю і прийшов шукати на ній плоду, але не знайшов. (Пс 79:9; Мт 3:10; Мт 21:19; Лк 5:36)7 Тож сказав він виноградареві: Ось уже третій рік, як приходжу шукати плоду на цій смоківниці й не знаходжу; тому зрубай її, — нащо землю даремно займає?8 А той у відповідь каже йому: Пане, залиш її ще на цей рік, доки обкопаю довкола неї та підсиплю гною,9 то, може, наступного року зродить плід, а коли ні, зрубаєш її!10 І навчав Ісус в одній із синагог у суботу. (Лк 4:31)11 Була там одна жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби: була скорчена й зовсім не могла випростатися.12 Побачивши її, Ісус покликав і сказав їй: Жінко, ти звільнена від своєї недуги!13 Він поклав на неї руки — і враз випросталася, і стала прославляти Бога. (Мт 9:18; Лк 2:20; Лк 4:39)14 У відповідь старший синагоги, обурений тим, що Ісус оздоровив у суботу, промовив до натовпу: Є шість днів, в які належить працювати; тож приходьте тоді оздоровлятися, а не суботнього дня.15 Та Господь відповів йому і сказав: Лицеміри, хіба кожний з вас не відв’язує у суботу вола або осла від ясел і не веде напувати? (Лк 14:5)16 А цю дочку Авраама, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не годиться звільнити від цього пута в суботній день? (Мт 18:8; Мр 7:35; Лк 3:8; Лк 8:29; 2Кор 12:7)17 І коли Ісус це говорив, стало соромно всім, які противилися Йому, і весь натовп радів усьому тому славному, що Він чинив.18 А Він промовив: До кого подібне Боже Царство, і до чого його прирівняю? (Мт 13:31; Мр 4:30)19 Подібне воно до зерна гірчиці, яке людина взяла і кинула у свій город. І воно виросло і стало [великим] деревом, і птахи небесні оселилися в його гілках. (Пс 103:12)20 І знову сказав: До чого прирівняю Боже Царство? (Мт 13:33)21 Подібне воно до закваски, яку бере жінка, кладе в три мірки[1] борошна, доки не вкисне все! (1Кор 5:6)22 І проходив Ісус містами й селами, і навчав, ідучи в Єрусалим. (Лк 9:51)23 Сказав Йому хтось: Господи, чи мало є тих, які спасаються? Він відповів їм: (1Кор 1:18)24 Силкуйтесь увійти через вузькі двері, бо багато хто, кажу вам, буде намагатися ввійти, та не зможе. (Мт 7:13; 1Тим 6:12)25 Коли ж устане Господар і замкне двері, ви станете знадвору й будете стукати у двері, кажучи: Господи, [Господи], відчини нам! А Він у відповідь скаже вам: Я не знаю вас, звідки ви є! (Мт 25:11)26 Тоді почнете казати: Ми їли й пили перед Тобою, і Ти навчав на наших площах. (Мт 7:22)27 А Він відповість вам і скаже: Я не знаю вас, звідки ви! Відступіть від Мене всі, які чините беззаконня! (Пс 6:9; Мт 25:12)28 Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть. (Мт 8:11)29 І прийдуть зі сходу, із заходу, з півночі, з півдня і сядуть у Царстві Божому. (Пс 106:3; Лк 14:15; Лк 22:16; Об 21:13)30 І ось, є останні, які будуть першими, і є перші, які будуть останніми! (Мт 19:30)31 У той час підійшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: Виходь і йди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.32 А Він відповів їм: Ідіть і скажіть цьому лисові[2]: Ось Я виганяю бісів і оздоровляю сьогодні й завтра, а третього дня закінчу.33 Усе ж таки сьогодні та завтра, а наступного дня Мені треба йти, бо неможливо, щоби пророк загинув поза Єрусалимом. (Мт 16:21; Мр 6:4)34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, — та ви не захотіли! (Пс 90:4; Мт 21:34; Мт 23:37)35 Тому залишається вам дім ваш [порожнім]. Кажу вам, що не побачите Мене, аж поки не станеться, що ви скажете: Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! (Пс 68:26; Пс 117:26; Мт 3:11)

Луки 13

Новий Переклад Українською

1 У той час підійшли деякі та розказали Ісусові про галілеян, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.2 Ісус відповів: «Чи ви думаєте, що ці галілеяни так постраждали, тому що були грішніші за інших галілеян?3 Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі загинете так само.4 Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких впала вежа в Силоамі та вбила їх, були більш грішні за всіх, що живуть в Єрусалимі?5 Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі так само загинете».6 Тоді розповів їм таку притчу: «Один чоловік мав у своєму винограднику смоковницю й прийшов до неї шукати плоду, та не знайшов.7 Тоді він промовив до садівника: „Ось я вже три роки приходжу шукати плоду на цій смоковниці й не знаходжу. Зрубай її! Навіщо вона займає землю?“8 Але садівник відповів: „Господарю, залиши її ще на цей рік. Я обкопаю її довкола та обкладу її добривом.9 Може, принесе плід, якщо ж ні, тоді її зрубаєш“».10 Ісус навчав у синагозі в Суботу.11 І ось там була жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби та не могла випрямитись.12 Коли Ісус її побачив, то покликав і сказав: ―Жінко, ти звільнена від своєї хвороби.13 Він поклав на неї руки, і вона відразу випрямилась та почала прославляти Бога.14 Тоді керівник синагоги, обурившись через те, що Ісус зцілив у Суботу, промовив до народу: ―Є шість днів, у які вам належить працювати, ось тоді й приходьте для зцілення, а не в Суботу!15 Але Господь відповів йому: ―Лицеміри! Чи кожен із вас не відв’язує вола чи осла свого від стійла в Суботу й не веде напоїти?16 Чи цю жінку, доньку Авраамову, яку сатана зв’язав ось уже вісімнадцять років, не належить визволити з цих пут у день Суботній?17 Коли Він це промовив, усім Його супротивникам стало соромно, а весь народ радів усім славним вчинкам, які Він робив.18 Далі Ісус промовив: «До чого подібне Царство Боже? До чого б Мені його прирівняти?19 Воно подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та кинув у свій город. Зерно виросло та стало деревом, і птахи небесні зробили гнізда на його гілках».20 І знову промовив: «До чого подібне Царство Боже?21 Воно подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна,[1] доки все вкисло».22 Ісус проходив через міста та села, навчаючи людей і прямуючи до Єрусалима.23 Хтось Його спитав: ―Господи, чи мало буде тих, що спасуться? Ісус відповів:24 ―Намагайтесь увійти через вузькі ворота, адже багато тих, хто намагатиметься ввійти, але не зможуть.25 Коли господар будинку підійметься та зачинить двері, ви, стоячи ззовні, будете стукати в двері та казати: «Господи, відчини нам!» Але Він у відповідь скаже: «Я не знаю вас, звідки ви!»26 Тоді ви скажете: «Ми їли та пили з Тобою, Ти навчав на наших вулицях».27 Але Він відповість: «Не знаю вас, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить зло».28 Там буде плач та скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а ви будете вигнані геть.29 Прийдуть люди зі сходу та заходу, з півночі й півдня і сядуть за стіл у Царстві Божому.30 І ось останні будуть першими, а перші – останніми.31 Тоді підійшли до Нього фарисеї та сказали: ―Тікай, залиши це місто, бо Ірод хоче вбити Тебе.32 Він відповів: ―Ідіть та скажіть тій лисиці: «Ось Я виганяю демонів і зціляю сьогодні та завтра, а третього дня закінчу.33 Мені треба сьогодні, завтра та післязавтра продовжити Мій шлях, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом».34 О, Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і закидуєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я бажав зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, але ви не захотіли!35 Ось ваш дім залишається порожнім. Кажу ж вам: не побачите Мене, доки не скажете: «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»[2] (Пс 117:26)