Зареєструватися безкоштовно

Дії 21

Українська Біблія LXX УБТ



1 А коли ми розлучилися з ними і відчалили, то попливли прямо і прибули до Коса; наступного дня — до Родоса, а звідти — до Патари. (Дії 16:10) 2 Знайшовши корабель, який плив до Фінікії, ми сіли й попливли. (Дії 11:19) 3 Коли показався Кіпр, ми залишили його ліворуч і попливли до Сирії; причалили в Тирі, бо тут корабель мав вивантажити товар. (Дії 20:3; Дії 21:7) 4 Тож знайшовши учнів, ми пробули тут сім днів; вони, натхненні Духом, говорили Павлові не йти в Єрусалим. (Дії 10:19; Дії 11:19; Дії 20:6; Дії 21:12) 5 Коли закінчилися дні нашого перебування, ми вирушили й пішли; нас супроводжували всі з жінками та дітьми аж за межі міста. Схилившись на березі на коліна, помолилися. (Дії 15:3; Дії 20:36) 6 Попрощавшись одне з одним, ми сіли в корабель, а вони повернулися додому. 7 Почавши плавання з Тира, ми причалили в Птолемаїді і, привітавши братів, залишилися в них на один день. (Дії 21:3) 8 Наступного дня вийшли [ті, хто з Павлом], і прибули до Кесарії та завітали до дому євангеліста Филипа, одного із семи, і залишилися в нього. (Дії 6:5; Дії 8:40; Дії 9:30; Дії 18:22; Дії 21:16; Еф 4:11; 2Тим 4:5) 9 Він мав чотирьох дочок — дівчат, які пророкували. (Дії 2:17) 



10 Оскільки [ми] перебували тут багато днів, то прийшов з Юдеї якийсь пророк на ім’я Агав. (Дії 11:28) 11 І коли прибув до нас, то взяв пояс Павла, зв’язав собі руки та ноги і сказав: Так звіщає Святий Дух: Мужа, власника цього пояса, отак зв’яжуть юдеї в Єрусалимі й видадуть у руки язичників. (Мр 10:33; Лк 24:7; Ів 21:18; Дії 10:19; Дії 20:23; Дії 28:17) 12 Коли ми це почули, то благали — і ми, і тутешні, — щоб він не йшов у Єрусалим. (Дії 21:4) 13 А Павло відповів: Що ви робите, плачучи й надриваючи мені серце? Адже я готовий не тільки бути ув’язненим, але й померти в Єрусалимі за Ім’я Господа Ісуса! (Дії 5:41; Дії 20:24; Рим 15:30) 14 Оскільки він не піддавався, ми замовкли, сказавши: Нехай буде Господня воля. (Мт 26:42; Дії 11:18) 15 Після цих днів, приготувавшись, пішли ми в Єрусалим. (Дії 18:22) 16 Прийшли з нами і деякі учні з Кесарії, які привели нас до того, у кого ми мали гостювати, — до одного Мнасона з Кіпру, давнього учня. (Дії 21:8) 



17 Коли ми прибули в Єрусалим, брати прийняли нас з любов’ю. 18 А наступного дня пішов Павло з нами до Якова; посходилися і всі старші. (Дії 11:30; Дії 12:17) 19 Привітавши їх, він докладно розповідав про все, що зробив Бог між язичниками завдяки його служінню. (Дії 15:4) 20 Вони ж, почувши, славили Бога і сказали йому: Чи бачиш, брате, скільки тисяч юдеїв, які повірили? І всі вони ревні прихильники Закону! (Дії 2:41; Дії 4:4; Дії 11:18) 21 Але донеслося до них про тебе, що навчаєш усіх тих юдеїв, які між язичниками, відступати від Мойсея, говориш їм не робити обрізання дітям і не дотримуватися звичаїв. (Дії 22:3; Дії 28:17; Гал 3:25) 22 Тож як бути? Напевне, [збереться натовп], бо почують, що ти прийшов. 23 Тому зроби те, що тобі радимо. Є в нас четверо чоловіків, які пов’язані обітницею. (Дії 18:18) 24 Візьми їх і очистися з ними, заплати за них витрати, щоб вони обстригли голови. І всі довідаються, що чутки про тебе неправдиві, але що й сам дотримуєшся Закону, живеш згідно з ним. (Ів 11:55) 25 А стосовно язичників, які повірили, ми, обміркувавши, написали, щоб [вони не дотримувалися нічого з того, а тільки щоб] оберігали себе від посвяченого ідолам, крові, задушеного і розпусти. (Дії 15:20) 26 Тоді Павло, взявши чоловіків, очистився з ними наступного дня і ввійшов до храму сповістити, коли закінчаться дні очищення і за кожного з них буде принесено жертву. (Дії 24:17) 



27 А коли мали закінчитися сім днів, юдеї, які з Азії, побачивши Павла в храмі, підбурили весь натовп і наклали на нього руки, (Дії 19:10; Дії 21:19; Дії 21:31; Дії 24:19) 28 вигукуючи: Мужі ізраїльські, допоможіть! Це людина, яка всіх усюди навчає проти народу, Закону і цього місця! Та ще й греків увів до храму і збезчестив це святе місце! (Дії 6:13; Дії 18:13; Дії 24:6; Дії 28:17) 29 Бо вони побачили з ним у місті Трохима з Ефеса й думали, що Павло ввів його в храм. (Дії 20:4; 2Тим 4:20) 30 Заметушилося все місто, і було збіговисько народу; схопивши Павла, потягли його геть із храму, а двері негайно зачинили. (Мт 21:10; Дії 26:21) 31 Коли ж намагалися вони його вбити, вістка, що заворушився весь Єрусалим, дійшла до тисяцького когорти. (Дії 21:27; Дії 23:27) 32 Узявши воїнів та сотників, він негайно подався до них, а вони, побачивши тисяцького й воїнів, перестали бити Павла. 33 Тоді тисяцький підійшов, схопив його, наказав скувати двома залізними ланцюгами та випитував, хто він і що зробив. (Дії 12:6; Дії 20:23) 34 Але кожний у натовпі кричав щось своє. Він же, не маючи змоги докладно зрозуміти через колотнечу, наказав відвести його до казарми. (Дії 19:32; Дії 22:24; Дії 22:30; Дії 23:10; Дії 23:28) 35 Коли ж ступив на сходи, воїни були змушені нести його через несамовитість юрби, 36 бо слідом ішов незліченний натовп, який кричав: Геть його! (Ів 19:15) 37 Як мали ввійти в казарми, Павло сказав тисяцькому: Чи можна мені щось тобі сказати? Той відповів: То ти знаєш по-грецькому? 38 Ти часом не той єгиптянин, який перед цими днями вчинив заколот і вивів у пустелю чотири тисячі вбивць? (Дії 5:36) 39 А Павло відповів: Я — чоловік, юдей із Тарса в Килікії, громадянин славного міста. Благаю тебе, дозволь мені промовити до народу! (Дії 6:9; Дії 9:11; Дії 22:3; Дії 23:34; Гал 1:21; флп 3:5) 40 Коли той дозволив йому, Павло, стоячи на сходах, дав народові знак рукою. А як настала велика тиша, звернувся юдейською мовою, кажучи: (Дії 13:16; Дії 22:2) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Дії 21

Новий Переклад Українською



1 Коли ми розлучилися з ними, то попливли прямо до острова Кос, наступного дня на Родос, а звідти в Патару. 2 Знайшовши корабель, що прямував у Фінікію, ми сіли й попливли. 3 Коли показався Кіпр, ми залишили його ліворуч, попливли до Сирії та причалили в Тирі, тому що там наш корабель мав вивантажити товар. 4 Знайшовши учнів, ми пробули з ними сім днів. Вони, довідавшись через Духа про майбутнє, застерігали Павла не йти до Єрусалима. 5 Але коли дні перебування разом закінчилися, ми пішли далі. Усі вони разом із дружинами та дітьми проводжали нас аж за місто, і на березі, схиливши коліна, ми помолилися. 6 Попрощавшись з усіма, ми піднялися на корабель, а вони повернулися до своїх домівок. 7 Ми продовжили свою морську подорож і з Тира прибули в Птолеміаду, де, привітавши братів, пробули з ними один день. 8 Наступного дня ми вирушили в дорогу, прийшли до Кесарії, зайшли в дім євангеліста Филипа, одного з сімох, і залишилися в нього. 9 Він мав чотири незаймані доньки, які пророкували. 10 Після того, як ми пробули там чимало днів, з Юдеї прийшов пророк, на ім’я Агав. 11 Він підійшов до нас, узяв пояс Павла й, зв’язавши собі руки та ноги, сказав: «Святий Дух каже: „Так юдеї в Єрусалимі зв’яжуть та віддадуть у руки язичників чоловіка, якому належить цей пояс“». 12 Почувши це, ми й місцеві стали благати Павла, щоб він не йшов до Єрусалима. 13 Але Павло відповів: «Чому ви плачете й розриваєте моє серце? Я готовий не лише бути зв’язаним, але й померти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса». 14 Коли ми зрозуміли, що його не переконати, то заспокоїлись, сказавши: «Нехай станеться воля Господня». 15 Після тих днів ми зібралися й вирушили[1] до Єрусалима. 16 Разом із нами пішли й учні з Кесарії, які провели нас до Мнасона з Кіпру, давнього учня, у якого ми залишилися. 



17 Коли ми прийшли до Єрусалима, брати з радістю прийняли нас. 18 Наступного ж дня Павло разом із нами пішов до Якова. Туди прийшли й всі старійшини. 19 Привітавши їх, Павло докладно розповів, що зробив Бог серед язичників через його служіння. 20 Вони послухали його та прославили Бога. Потім сказали Павлові: «Брате, ти бачиш, як багато тисяч юдеїв увірувало, і всі вони ревно ставляться до Закону. 21 Вони чули про тебе, що ти навчаєш юдеїв, які живуть між язичниками, відступити від Закону Мойсея, кажучи, щоб вони не обрізали своїх дітей і не дотримувалися звичаїв. 22 Що ж тепер робити? Вони, безумовно, почують, що ти прийшов. 23 Тому зроби, що ми тобі кажемо: серед нас є четверо чоловіків, які пов’язані обітницею. 24 Візьми їх, очисться разом із ними й заплати за них, щоб вони поголили собі голови. Тоді всі дізнаються: те, що сказано про тебе, – неправда, а, навпаки, ти дотримуєшся Закону. 25 А щодо язичників, які увірували, то ми написали їм про наше рішення: вони повинні утримуватися від їжі, яка приносилась ідолам, від крові, від задушених тварин та від статевої розпусти». 26 Наступного дня Павло взяв тих людей і разом із ними виконав вимоги очищення. Потім увійшов у Храм і оголосив, що після закінчення днів очищення за кожного з них буде принесено жертву. 



27 Коли ж закінчувалися сім днів, декілька юдеїв з Азії побачили Павла в Храмі та, підбуривши весь народ, схопили його. 28 Вони кричали: «Ізраїльтяни, допоможіть! Це чоловік, який повсюди навчає проти нашого народу, проти Закону й проти цього місця. До того ж він привів греків у Храм і цим осквернив це святе місце». 29 Перед тим вони бачили в місті Павла разом із Трохимом з Ефеса й припустили, що Павло ввів його в Храм. 30 Усе місто заворушилося, і зібрався народ. Схопивши Павла, витягнули його з Храму та негайно зачинили двері. 31 Вони вже хотіли вбити Павла, але звістка, що весь Єрусалим охоплено заворушенням, дійшла до римського Трибуна. 32 Він, узявши воїнів та сотників, відразу побіг до них. Побачивши Трибуна та воїнів, юдеї перестали бити Павла. 33 Трибун, підійшовши, узяв, заарештував Павла й наказав зв’язати його двома ланцюгами. Він спитав народ, хто це такий і що він зробив. 34 Однак у натовпі одні кричали одне, а інші – інше. Оскільки він через метушню не міг зрозуміти нічого достеменно, то наказав відвести Павла до фортеці. 35 Коли він був уже на сходах, воїни були вимушені нести його через тиск натовпу. 36 Багато народу йшло за ним, вигукуючи: «Смерть йому!» 



37 Перед тим, як Павла мали ввести до фортеці, він спитав Трибуна: ―Чи можна мені щось тобі сказати? Той відповів: ―Ти знаєш грецьку? 38 Чи ти не той єгиптянин, який нещодавно підняв бунт і повів за собою в пустелю чотири тисячі розбійників? 39 Павло відповів: ―Я юдей з Тарса в Килікії, громадянин відомого міста. Прошу тебе, дозволь мені звернутися до народу. 40 Коли той дозволив, Павло, стоячи на сходах, дав народові знак рукою. Коли настала тиша, він заговорив єврейською мовою, кажучи: 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.