Зареєструватися безкоштовно

Дії 20

Українська Біблія LXX УБТ



1 Коли колотнеча вгамувалася, Павло скликав учнів, потішив і поцілував їх, та й вибрався йти до Македонії. (Дії 16:10; 2Кор 2:13; 2Кор 7:5; 1Тим 1:3) 2 Пройшовши ті краї й підбадьоривши тамтешніх багатьма виступами, він прибув до Греції 3 і прожив там три місяці. Оскільки юдеї вчинили змову проти нього, коли він хотів відплисти до Сирії, то він надумав повернутися через Македонію. (Дії 9:24; Дії 18:18; Дії 20:19; Дії 21:3; Дії 23:16; Дії 23:30; Рим 15:22; 2Кор 11:26) 4 З ним пішов [аж до Азії] син Пірра Сопатер з Вереї, солуняни Аристарх і Секунд, дервієць Гай, Тимофій та азійці Тихик і Трохим. (Дії 16:1; Дії 17:10; Дії 19:29; Дії 21:29; Дії 27:2; Еф 6:21) 5 Вони вирушили раніше й очікували нас у Троаді, (Дії 16:8; Дії 16:10) 



6 а ми відпливли після днів Опрісноків із Филип і прибули до них через п’ять днів у Троаду, де прожили сім днів. (Мр 14:1; Дії 21:4; Дії 28:14) 



7 Першого ж дня тижня, коли ми зібралися для ламання хліба, Павло промовляв до них і, бажаючи відбути наступного дня, затягнув слово до півночі. (Дії 2:42; Дії 17:17; 1Кор 16:2) 8 У горниці, де ми зібралися, було багато світильників. (Дії 1:13) 9 А один юнак на ім’я Євтих сидів на підвіконні. Оскільки Павло довго промовляв. Його здолав глибокий сон. Зморений сном, він упав додолу з третього поверху; його підняли мертвим. 10 Зійшовши, Павло припав до нього, обняв і сказав: Не тривожтеся, бо його душа в ньому! (Мр 5:39) 11 Повернувшись, він переломив хліб і спожив, і довго промовляв, аж до світанку, а після того відбув. (Дії 28:23) 12 А юнака привели живим, і безмірно зраділи. 



13 Ми ж, прийшовши до корабля, відпливли до Асона, маючи намір звідти взяти Павла, — він так нам наказав, тому що сам бажав іти пішки. 14 Коли ж він приєднався до нас у Асоні, ми взяли його, та й прибули до Мітилени; 15 наступного дня ми відпливли звідти і причалили напроти Хіоса. А через день відпливли до Самоса [і, перебувши в Трогилії], наступного дня прибули до Мілета, (Дії 20:17; 2Тим 4:20) 16 оскільки Павло надумав обминути Ефес, щоб не затриматися в Азії, бо він поспішав, аби при можливості бути в Єрусалимі на день П’ятидесятниці. (Дії 18:21; Дії 19:10) 



17 А з Мілета, пославши в Ефес, він закликав пресвітерів Церкви. (Дії 11:30) 18 Коли вони прибули до нього, він промовив до них: Ви знаєте, що з першого дня, відколи прийшов до Азії, я перебував з вами весь час, (Дії 18:19; Дії 19:10; 1Сол 1:5) 19 служачи Господу з усією покірливістю, зі слізьми та випробуваннями, яких зазнав через змови юдеїв; (Дії 20:3; Дії 20:31; Рим 12:11; 1Сол 2:15) 20 я не ухилявся ні від чого, що вам корисне, аби говорити вам і навчати вас прилюдно і по домах, (Дії 18:28; Дії 20:27) 21 засвідчуючи юдеям і грекам покаяння перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса. (Дії 1:21; Дії 14:1; Дії 17:30; Дії 26:18; Дії 26:20) 22 І ось тепер я, зв’язаний Духом, іду в Єрусалим, не знаючи, що там мене спіткає, (Дії 19:21) 23 проте Святий Дух у кожному місці свідчить мені, кажучи, що мене очікують кайдани та муки. (Дії 9:16; Дії 10:19; Дії 21:11; Дії 21:33) 24 Але Я [ні про що не турбуюся] і не дорожу [своєю] душею, лише б [з радістю] закінчити свою дорогу та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса: засвідчити Радісну Звістку Божої благодаті! (Дії 1:21; Дії 13:25; Дії 21:13; 2Кор 5:18; 2Тим 4:7) 25 І ось тепер я знаю, що більше не побачите мого обличчя всі ви, між якими я ходив, проповідуючи [Боже] Царство. (Дії 19:8; Дії 20:38) 26 Тому свідчу вам сьогодні, що я чистий від крові всіх! (Дії 18:6) 27 Адже я не ухилявся від того, щоб об’явити вам усю Божу волю. (Дії 20:20) 28 Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву [Господа і] Бога, яку Він придбав Своєю кров’ю. (Пс 73:2; Лк 12:32; Дії 9:31; флп 1:1; 1Тим 3:1; 1Тим 3:5; 1Тим 4:16; Тит 1:7; Євр 9:12) 29 [Бо] я знаю, що після мого відходу прийдуть до вас хижі вовки, які не будуть щадити отари. (Мт 7:15; Мт 10:16; Ів 10:12) 30 І з-поміж вас самих постануть мужі, які будуть говорити перекручене, аби потягти учнів слідом за собою. (Дії 13:10; 1Ів 2:19) 31 Тому пильнуйте, пам’ятаючи, що я зі слізьми три роки, день і ніч, не переставав навчати кожного з вас. (Мр 13:37; Дії 19:10; Дії 20:19; 2Кор 2:4; 1Сол 2:11) 32 І тепер доручаю вас Богові та Слову Його благодаті, яке може збудувати й дати спадщину між усіма освяченими. (Дії 14:3; Дії 14:23; Дії 20:24; Дії 26:18; Рим 16:25; Еф 1:18; Кол 1:12) 33 Срібла, золота чи одягу я не жадав ні від кого. (Мт 10:8; 1Кор 9:12; 1Кор 9:15; 2Кор 7:2) 34 Самі знаєте, що моїм потребам і тим, хто був зі мною, послужили ось ці руки. (1Кор 4:12) 35 Я вам увесь час показував, що так працюючи, треба захищати немічних і згадувати слова Господа Ісуса, Який Сам сказав: Блаженніше давати, ніж брати! (Мт 14:19; Дії 1:21; 1Сол 4:11) 36 Промовивши це, він опустився на коліна та помолився з ними всіма. (Дії 21:5) 37 Великий же був плач усіх! Припадаючи Павлові до шиї, вони цілували його, (Рим 16:16) 38 сумуючи найбільше через слова, які сказав, що більше не побачать його обличчя. І вони провели його до корабля. (Дії 15:3; Дії 20:25) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Дії 20

Новий Переклад Українською



1 Після того, як заворушення закінчилися, Павло, зібравши учнів, підбадьорив їх і, попрощавшись із ними, пішов до Македонії. 2 Проходячи тими краями, Павло підбадьорював учнів багатьма словами, а потім прийшов до Греції, 3 де пробув три місяці. Коли збирався відплисти до Сирії, юдеї вчинили проти нього змову. Дізнавшись про це, він вирішив повернутися через Македонію. 4 Разом із ним пішов Сопатер, син Пірра з Вереї, Аристарх та Секунд із Солуня, Гай із Дервії, Тимофій, Тихик і Трохим з Азії. 5 Вони пішли вперед і чекали нас у Троаді. 6 Ми ж після днів свята Опрісноків відпливли з Филиппи й через п’ять днів прибули до них у Троаду, де провели сім днів. 



7 Першого дня тижня ми зібралися на ламанні хліба. Павло, маючи намір наступного дня вирушити в подорож, говорив з учнями й продовжив промову до півночі. 8 У верхній кімнаті, де ми зібралися, було багато світильників. 9 Один юнак, на ім’я Євтих, сидів на вікні. А оскільки Павло говорив довго, юнака здолав міцний сон, він похитнувся та впав із третього поверху. Коли його підняли, він був мертвий. 10 Павло зійшов вниз, припав до нього та, обійнявши, сказав: «Не турбуйтеся, бо його душа ще в ньому». 11 Після цього Павло повернувся нагору, переломив хліб та їв. Він говорив із ними довго, аж до світанку, а потім вирушив у дорогу. 12 А хлопця привели живого, і всіх це дуже втішило. 



13 Ми попливли наперед кораблем до Асси, щоб звідти забрати Павла. Він сам так звелів, тому що хотів подорожувати пішки. 14 Коли він зустрів нас в Ассі, ми взяли його на корабель і прибули до Мітилени. 15 Відпливши звідти, наступного дня прибули до Хіосу; а ще через день припливли до Самоса й, пробувши день у Трогілії, назавтра дісталися до Мілета. 16 Павло вирішив проминути Ефес і не затримуватися в Азії: він поспішав, щоб, якщо буде можливо, бути в Єрусалимі на день П’ятдесятниці. 17 З Мілета Павло надіслав до Ефеса й покликав пресвітерів церкви. 18 Коли вони прийшли, він сказав їм: «Ви знаєте, як я з першого дня, відколи прийшов до Азії, був із вами весь час. 19 Я з усією покорою та сльозами служив Господеві серед випробувань, що трапилися зі мною через змови юдеїв. 20 Я не поминув нічого корисного для вас, проповідував та навчав прилюдно та по домах, 21 засвідчуючи юдеям та грекам про покаяння перед Богом та віру в Господа нашого Ісуса. 22 І ось тепер я, зв’язаний Духом, іду до Єрусалима, не знаючи, що там зі мною станеться. 23 Тільки Дух Святий у кожному місті свідчить мені, кажучи, що на мене чекають кайдани та страждання. 24 Але я ні про що не турбуюся й не дорожу своїм життям, тільки б мені звершити мій шлях та служіння, яке я отримав від Господа Ісуса, – свідчити Добру Звістку благодаті Божої. 25 І тепер я знаю, що всі ви, між ким я ходив та проповідував Царство Боже, більше не побачите мого обличчя. 26 Тому я свідчу сьогодні: я чистий від крові всіх, 27 бо не ухилявся вам звіщати всю волю Божу. 28 Пильнуйте себе й усю отару, над якою Дух Святий поставив вас єпископами, щоби пасти Церкву Божу, яку Він придбав Своєю кров’ю. 29 Я знаю, що після мого відходу до вас прийдуть люті вовки, які не щадитимуть отари. 30 Навіть серед вас постануть люди, які почнуть спотворювати істину, щоб повести учнів за собою. 31 Тому пильнуйте! Пам’ятайте, що я три роки вдень та вночі зі сльозами наставляв кожного з вас. 32 І тепер доручаю вас Богові та Слову благодаті Його, яке може вас збудувати й дати спадщину між усіма святими. 33 Я ні від кого не жадав ні срібла, ні золота, ні одягу. 34 Ви самі знаєте, що ці руки служили моїм потребам і тих, хто був зі мною. 35 У всьому я показував вам, що, працюючи так, ми повинні допомагати немічним і пам’ятати слова Господа Ісуса: „Блаженніше давати, ніж отримувати“». 36 Сказавши це, він став на коліна та разом з усіма помолився. 37 Тоді всі почали плакати й, припавши до шиї Павла, цілували його. 38 Найбільше всіх засмутили слова Павла про те, що вони більше не побачать його обличчя. Потім провели його до корабля. 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.