Зареєструватися безкоштовно

Дії 19

Українська Біблія LXX УБТ



1 І сталося, як Аполлос був у Коринті, Павло, пройшовши внутрішні території, прибув до Ефеса і, знайшовши деяких учнів, (Дії 18:24) 2 запитав їх: Коли ви увірували, чи отримали ви Духа Святого? Вони відповіли йому: Та ми й не чули, що є Дух Святий! (Дії 8:15) 3 А він [їм] сказав: То в що ж ви хрестилися? Вони відповіли: В хрещення Івана. (Дії 18:25) 4 Тож Павло промовив: Іван хрестив хрещенням на покаяння, кажучи людям, щоби повірили в Того, Хто йде за ним, тобто в Ісуса [Христа]. (Мт 3:11; Дії 13:24) 5 Почувши, вони охрестилися в Ім’я Господа Ісуса, (Дії 2:38) 6 а коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкували. (Мр 16:17; Дії 2:4; Дії 2:11; Дії 6:6; Дії 8:15; Дії 10:46; 1Кор 14:1) 7 А було їх усіх чоловік з дванадцять. 



8 Увійшовши до синагоги, він рішуче три місяці переконував і говорив про Царство Боже. (Лк 4:43; Дії 8:12; Дії 13:14; Дії 17:17; Дії 20:25; Дії 28:23; Дії 28:31) 9 А коли деякі опиралися і не вірили, злословлячи Господню дорогу на очах у безлічі народу, він відступив від них, відокремив учнів і викладав щодня в школі [одного] Тирана. (Дії 9:2; Рим 16:17; 2Кор 6:17) 10 Це було впродовж двох років, тож усі, які жили в Азії, почули Господнє Слово, — юдеї і греки. (Дії 6:9; Дії 14:1; Дії 16:6; Дії 18:11; Дії 20:4; Дії 20:16; Дії 20:18; Дії 20:31; Дії 21:27; 1Кор 16:8) 



11 Бог чинив надзвичайні чудеса руками Павла, 12 так що на хворих клали хусточки й пояси з його тіла, і вони оздоровлялися від недуг, а злі духи виходили. (Мр 6:56; Ів 11:44; Дії 5:15) 13 Деякі з мандруючих юдейських заклиначів почали закликати Ім’я Господа Ісуса на тих, хто мав злих духів, кажучи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого проповідує Павло! (Лк 9:49; Дії 16:18) 14 То були семеро синів одного юдейського первосвященика Скеви, — вони це робили. 15 А злий дух у відповідь сказав їм: Ісуса я знаю і Павла знаю, а ви хто такі? (Лк 4:41; Дії 16:17) 16 І накинувся на них чоловік, в якому був злий дух, і, перемігши обох, подужав їх, так що втекли з того дому нагі та побиті. 17 Це стало відомо всім юдеям і грекам, які жили в Ефесі, і страх напав на них усіх, і величалося Ім’я Господа Ісуса. (Дії 1:19; Дії 2:43; Дії 14:1) 18 Чимало хто з тих, які повірили, приходили, визнаючи й розповідаючи про свої вчинки. 19 А багато ворожбитів, зібравши книги, спалили в усіх на очах. І підрахували їхню ціну та знайшли, що це п’ятдесят тисяч срібняків. 20 Отак, завдяки Господній силі, Слово зростало і міцніло. (Дії 2:47) 21 А як це завершилося, Павло в Дусі задумав, пройшовши через Македонію і Ахаю, попрямувати до Єрусалима, говорячи: Як побуваю там, то потрібно мені й Рим побачити! (Дії 16:10; Дії 18:12; Дії 23:11; Дії 24:17; Рим 1:10; Рим 1:15; Рим 15:25; 1Кор 16:5; 2Кор 1:15; 2Кор 10:16) 22 Пославши до Македонії двох із тих, які прислуговували йому, Тимофія і Ераста, сам затримався на якийсь час в Азії. (Дії 16:1; Дії 19:10; Рим 16:23; 2Тим 4:20) 



23 Того часу зчинився чималий заколот щодо Господньої дороги. (Дії 9:2; 1Кор 15:32; 2Кор 1:8) 24 Бо один золотар на ім’я Дмитро, який виготовляв маленькі срібні храми Артеміди, давав ремісникам чималий заробіток. (Дії 16:16) 25 Зібравши їх та інших, які цим займалися, він сказав: Мужі, ви знаєте, що наш прибуток — від цієї роботи; 26 і бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, а майже по всій Азії цей Павло переконав і відвернув багатьох людей, говорячи, начебто те, що зроблено руками, — то не боги. (Дії 17:24; Дії 17:29) 27 Є небезпека, що не тільки наше ремесло прийде в занепад, але й храм великої богині Артеміди вважатимуть за ніщо. І буде знищена велич тієї, якій поклоняється вся Азія та цілий світ! 28 Почувши це й переповнившись гнівом, вони кричали, вигукуючи: Велика Артеміда Ефеська! (Лк 4:28) 29 Тож у місті зчинилася колотнеча. Схопивши Гая та Аристарха — македонців, супутників Павла, усі, як один, кинулися до амфітеатру. (Дії 7:57; Дії 20:4; Дії 27:2; Рим 16:23; 1Кор 1:14; 3Ів 1:1) 30 Коли ж Павло хотів вийти до натовпу, то учні не дозволяли йому. 31 Дехто з азійських начальників, які були його приятелями, послали до нього і благали, щоб не йшов він до амфітеатру. 32 Отож, кожний кричав щось своє. Збори були бурхливі, та багато хто не знав, чому зібралися. (Дії 19:39; Дії 21:34) 33 З юрби висунули Олександра, якого запропонували юдеї. Олександр, зробивши знак рукою, хотів дати пояснення юрбі. (1Тим 1:20) 34 Та довідавшись, що він юдей, усі зо дві години вигукували в один голос: Велика Артеміда Ефеська! 35 А міський писар, заспокоївши юрбу, сказав: Мужі ефеські, чи є якась людина, яка не знає, що місто Ефес шанує велику Артеміду та її образ, що впав з неба? 36 Отже, оскільки це незаперечне, треба вам вгамуватися і не робити нічого необачного. 37 А ви привели цих людей, які ані храму не обікрали, ані богині нашої не зневажають. (Рим 2:22) 38 Тому коли Дмитро й ті ремісники, які з ним, мають до когось справу, то є судді та проконсули, хай позивають один одного. (Дії 13:7) 39 А як чогось іншого домагаєтеся, то нехай вирішиться це на законних зборах. (Дії 19:32) 40 Оскільки нам загрожує небезпека бути за сьогоднішнє звинуваченими в заколоті, і немає жодної причини, котрою зможемо виправдати цей безпорядок! Сказавши це, він розпустив збори. (Лк 16:2; Дії 15:2; Дії 15:27; Дії 19:32) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Дії 19

Новий Переклад Українською



1 Коли Аполлос був у Коринфі, Павло, пройшовши через внутрішні райони високогір’я, дістався до Ефеса. Там він зустрів деяких учнів 2 і спитав їх: ―Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували? Вони відповіли: ―Ми навіть не чули про Святого Духа. 3 Тоді він спитав їх: ―Тож у що ви були охрещені? Вони відповіли: ―У хрещення Івана. 4 Павло сказав: ―Іван хрестив хрещенням покаяння. Він закликав народ увірувати в Того, Хто мав прийти після Нього, тобто в Ісуса. 5 Почувши це, вони були охрещені в ім’я Господа Ісуса. 6 Коли Павло поклав на них руки, Дух Святий зійшов на них, і вони почали говорити мовами й пророкувати. 7 Усього їх було близько дванадцяти осіб. 8 Потім він зайшов у синагогу, де упродовж трьох місяців сміливо говорив та переконував про Царство Боже. 9 Коли ж деякі з них стали опиратися й не вірили, зневажаючи Шлях перед громадою, Павло залишив їх. Він відокремив учнів і щодня говорив із ними в школі Тиранна. 10 Це продовжувалося два роки, так що всі мешканці Азії, юдеї та греки, почули Слово Господнє. 11 Бог робив надзвичайні чудеса через Павла: 12 хустини або пояси, яких він торкався, клали на хворих, і хвороби залишали їх, а злі духи виходили. 13 Деякі з мандрівних юдейських екзорцистів теж спробували використати ім’я Господа Ісуса для звільнення тих, що мали злих духів, кажучи: ―Заклинаємо вас Ісусом, Якого проповідує Павло! 14 Це робили семеро синів Скеви, юдейського первосвященника. 15 Але злий дух відповів їм: ―Ісуса я знаю, і Павло мені відомий, а ви хто такі? 16 І чоловік, у якому був злий дух, кинувся на них і переміг усіх. Вони вибігли з дому голі та поранені. 17 Про це стало відомо всім юдеям та грекам, які жили в Ефесі. Усіх охопив страх, і звеличували ім’я Господа Ісуса. 18 Багато з тих, хто увірував, приходили та відверто визнавали й відкривали свої вчинки. 19 Чимало з тих, хто раніше займався чаклунством, зібрали свої книжки та спалили їх перед усіма. Коли порахували ціну всіх книжок, вона склала п’ятдесят тисяч драхм[1]. 20 Так, завдяки Господній силі Слово зростало та зміцнювалось. 



21 Після тих подій Павло в дусі вирішив пройти через Македонію й Ахаю та піти до Єрусалима. Він сказав: «Після того, як побуваю там, мені потрібно побачити Рим». 22 Він надіслав до Македонії двох своїх помічників, Тимофія та Ераста, а сам залишився на деякий час в Азії. 23 У той час розпочалося велике заворушення проти Шляху. 24 Певний срібний майстер, на ім’я Деметріос, який робив зі срібла копії храму Артеміди, давав чималий дохід своїм ремісникам. 25 Зібравши їх та інших робітників, що займалися подібним ремеслом, сказав: «Ви знаєте, що ця робота дає нам хороший дохід. 26 Але ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але й в усій Азії цей Павло переконав та увів в оману багатьох людей, кажучи, що боги, зроблені руками людей, не є богами. 27 Це загрожує не тільки тим, що наш труд зазнає зневаги, але й тим, що храм великої богині Артеміди, перед якою вклоняється вся Азія й весь світ, буде нічим, і вся її велич буде зруйнована». 28 Почувши це, вони сповнились люттю й почали кричати: «Велика Артеміда Ефеська!» 29 Місто наповнилося заворушенням, і всі разом кинулися до театру, схопивши Павлових супутників, Гайя та Аристарха, які були з Македонії. 30 Павло хотів вийти до народу, але учні не дозволили йому. 31 Навіть деякі з керівників Азії, які були друзями Павла, надіслали до нього попередження, щоб він не з’являвся в театрі. 32 Зібрання було в сум’ятті: одні кричали одне, а інші – інше. Більшість же навіть не розуміла, навіщо вони зібралися. 33 З натовпу взяли Олександра, бо юдеї його виштовхали. Олександр дав знак рукою, бажаючи виправдатись перед народом. 34 Але довідавшись, що він юдей, натовп упродовж двох годин викрикував в один голос: «Велика Артеміда Ефеська!» 35 Тоді до народу вийшов один із чиновників міста, заспокоїв натовп та сказав: «Ефесяни, чи є якась людина, яка не знає, що місто Ефес – хранитель храму великої Артеміди та її зображення, яке впало з неба? 36 Це безперечний факт, тому вам належить зберігати спокій і не діяти необачно. 37 А ви привели сюди цих людей, хоча жоден із них не є грабіжником храму й не богохульствував проти нашої богині. 38 Отже, якщо в Деметріоса та інших майстрів є звинувачення проти когось, то на це є суди й проконсули. Нехай туди приносять обвинувачення один на одного. 39 Якщо ж у вас є щось інше, це вирішиться на законному зібранні. 40 Бо є небезпека, що нас можуть за сьогоднішнє обвинуватити в заколоті, адже не маємо жодного виправдання цьому збіговиську». Сказавши це, він розпустив зібрання. 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.