Зареєструватися безкоштовно

Дії 1

Українська Біблія LXX УБТ



1 Першу книгу я написав про все, Теофіле, що Ісус почав робити й навчати, (Лк 1:3; Лк 3:23) 2 аж до того дня, коли, давши через Святого Духа накази апостолам, яких вибрав, Він вознісся. (Мт 28:20; Лк 6:13; 1Тим 3:16) 3 Після Своїх страждань Він постав живий перед ними, з багатьма доказами, з’являючись їм упродовж сорока днів і розповідаючи про Царство Боже. (Дії 13:31; Дії 28:31) 



4 І як були зібрані разом, Він звелів їм з Єрусалима не відходити, але очікувати обітниці від Отця, про котру, — сказав Він, — ви чули від Мене, (Мр 16:19; Лк 24:49; Лк 24:50; Ів 14:16; Дії 2:33; Дії 2:39; Дії 10:41) 5 бо Іван хрестив водою, ви ж за декілька тих днів будете хрещені Духом Святим! (Лк 3:16; Дії 11:16) 6 А вони зійшлися й запитували Його, кажучи: Господи, чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля? (Мт 17:11; Лк 19:11; Дії 3:21) 7 Та Він сказав їм: Не вам знати час і строки, котрі Отець встановив Своєю владою, (Мт 24:36) 8 але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії — і аж до краю землі! (Дії 5:28; Дії 5:32; Дії 8:1; Дії 10:39; 1Сол 1:5) 9 Сказавши це, коли вони дивилися, Він став підійматися, і хмара забрала Його з їхніх очей. (Ів 6:62; 1Сол 4:17; Об 11:12) 10 Як вони вдивлялися в небо, коли Він віддалявся, то два мужі в білих одежах постали перед ними (Лк 24:4; 1Пет 3:22) 11 і сказали: Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо! (Лк 21:27; Дії 2:7; Дії 13:31; 1Тим 3:16) 12 Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, званої Оливною, що недалеко від Єрусалима, — на відстані ходи в суботу[1]. 13 Прийшовши, вони увійшли в горницю, де були Петро та Іван, Яків і Андрій, Филип і Хома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот[2] і Юда Яковів. (Мт 9:9; Мт 10:2; Дії 20:8) 14 Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами перебували однодушно в молитві [й благанні]. (Мт 13:55; Лк 8:2; Ів 7:3; Дії 2:42; Дії 2:46; Дії 4:24; Дії 5:12) 



15 Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було близько ста двадцяти осіб, сказав: (1Кор 11:20) 16 Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схопили Ісуса, (Пс 40:10; Лк 22:47; Дії 1:20) 17 бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні. (Лк 22:3; Дії 1:25) 18 Він здобув місце ціною неправди і, коли впав сторчма головою, розпоров живіт, і випали всі його нутрощі. (Мт 27:3; 2Пет 2:15) 19 Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те місце їхньою мовою зветься Акелдама, тобто Поле крові. (Дії 4:16; Дії 9:42; Дії 19:17) 20 Адже в книзі Псалмів написано: Нехай стане його житло пусткою і хай не буде нікого, хто жив би в ньому! А також: Служіння його нехай візьме інший! (Пс 68:26; Пс 108:8; Мт 23:38) 21 Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами впродовж усього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, — (Ів 15:27; Дії 4:33; Дії 11:20; Дії 16:31; Дії 20:21; Дії 20:24; Дії 20:35) 22 почавши від хрещення Івана і до дня, як Він вознісся від нас, — щоб разом із нами один з них був свідком Його воскресіння. (Дії 2:32; Дії 3:15; Дії 4:33; Дії 5:32; Дії 10:37; Дії 10:41; Дії 13:31; 1Кор 15:15) 23 І поставили двох: Йосифа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія, 24 та, помолившись, сказали: Ти, Господи, Який знаєш серця всіх, покажи, кого з цих двох Ти вибрав (Лк 16:15; Дії 15:8) 25 зайняти місце служіння і апостольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце! (Дії 1:17) 26 І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів. (Мт 28:16) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Дії 1

Новий Переклад Українською



1 У моїй першій розповіді, Теофіле, я написав про все, що Ісус робив та чого навчав від початку 2 до дня Його вознесіння, давши перед цим настанови через Духа Святого апостолам, яких обрав. 3 Після Свого страждання Ісус з’явився перед ними й дав багато переконливих доказів, що Він живий. Ісус являвся їм упродовж сорока днів та говорив про Царство Боже. 4 Одного разу, перебуваючи з ними за столом, Ісус наказав їм: «Не відходьте з Єрусалима й чекайте на обітницю Отця, про яку ви чули від Мене; 5 бо Іван хрестив водою, ви ж через декілька днів будете хрещені Духом Святим». 6 Коли вони зібралися разом, то спитали Його: ―Господи, чи в цей час Ти маєш намір відновити Царство Ізраїлеві? 7 Він відповів: ―Не ваша справа знати часи та строки, котрі Отець установив у Своїй владі. 8 Але коли Дух Святий зійде на вас, ви отримаєте силу й будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї, у Самарії та аж до краю землі. 9 Після цих слів Ісус на їхніх очах був узятий на небо, і хмара сховала Його від їхнього зору. 10 Коли вони уважно дивилися на небо, як Він піднімався, раптом з’явилися двоє чоловіків у білих одежах 11 і сказали: «Галілеяни, чому ви стоїте та вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який був узятий від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, що Він пішов на небо». 



12 Після цього вони повернулися в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною й знаходиться на відстані Суботньої дороги від Єрусалима.[1] 13 Коли прийшли, то піднялися до верхньої кімнати та залишалися там. Разом були: Петро, Іван, Яків та Андрій, Филип і Фома, Варфоломій і Матвій, Яків, син Алфеїв, Симон Зилот і Юда, син Якова. 14 Усі вони перебували разом у молитві. З ними були й деякі жінки, а також Марія, мати Ісуса, і Його брати. 15 У ті дні Петро піднявся серед братів (а на зібранні було близько ста двадцяти осіб) і промовив: 16 «Брати! Належало статися тому, що в Писанні прорік Дух Святий через вуста Давида про Юду, який став поводирем тих, хто заарештував Ісуса. 17 Він був одним із нас і отримав частку в цьому служінні. 18 (Придбавши поле за злочинну винагороду, він упав головою вниз, розбився, і його нутрощі вивалилися. 19 Про це дізналися всі жителі Єрусалима й назвали це поле своєю мовою „Акелдама“, тобто „Криваве Поле“.) 20 Бо в книзі Псалмів написано: „Нехай дім його стане пустелею і не буде мешканця в ньому!“[2] А також: „Нехай інший займе його служіння!“[3] (Пс 68:26; Пс 108:8) 21 Тому нам необхідно обрати одного з тих людей, що супроводжували нас увесь час, коли Господь Ісус був серед нас, – 22 починаючи від хрещення Івана й до дня, коли Ісус був узятий від нас. Він, як і ми, повинен стати свідком Його воскресіння». 23 І запропонували двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, і Маттія. 24 Помолившись, вони сказали: «Господи, Ти знаєш серце кожного, покажи нам, кого з цих двох Ти обрав, 25 щоб він зайняв місце цього служіння й апостольства, яке Юда залишив, щоб піти на своє місце». 26 Потім вони кинули жереб, і впав жереб на Маттія, і його було зараховано до одинадцятьох апостолів. 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.