1Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню. (Євр 9:10)2Тож був збудований перший намет, в якому були світильник, стіл і хліби покладання, який називається Святе.3За другою завісою — намет, що називається Святе Святих; (Євр 6:19)4він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий золотом, в якому містилася золота посудина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту.5А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити докладно.6Згідно з установленням, до першого намету постійно входили священики, щоб виконувати служіння;7до другого — один раз на рік входив лише первосвященик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу. (Євр 5:3; Євр 9:18)8Святий Дух засвідчує те, що дорога до святині ще не відкрита, доки стоїть перший намет. (Євр 10:19)9Він — образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, які не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить; (Євр 7:19)10які стосуються тільки їжі, напоїв, різних обмивань, постанов щодо тіла, і залишаються до часу виправлення. (Євр 9:1; Євр 13:9)
Жертва Христа
11А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови; (2Кор 5:1; Євр 4:14; Євр 8:2; Євр 9:24; Євр 10:1)12і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення. (Лк 24:21; Євр 5:9; Євр 7:27; Євр 9:19; Євр 9:24; Євр 10:4; Євр 10:10; Євр 13:12)13Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла, (Євр 10:4)14то наскільки більше кров Христа, Який вічним Духом приніс Себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові! (Ів 10:18; Рим 1:9; Рим 5:9; 1Сол 1:9; 1Тим 3:9; Євр 1:3; Євр 6:1; Євр 9:25; 1Пет 1:19; 1Ів 1:7)15І тому Він є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть для викуплення від переступів першого Завіту покликані одержали обітницю вічної спадщини. (Гал 3:19; Еф 1:18; 1Тим 2:5; Євр 3:1; Євр 7:22; Євр 8:6; Євр 12:24)16Тому що де є заповіт, там має бути смерть заповідача,17адже заповіт вступає в силу після його смерті й не має жодної вартості, поки живе заповідач.18Тож і перший Завіт був освячений не без крові. (Євр 8:13; Євр 9:7)19Адже Мойсей, проголосивши всім людям усі заповіді за Законом і взявши кров козлів і телят, — разом з водою, червоною вовною та гісопом — покропив і саму книгу, і весь народ, (Євр 9:12)20промовляючи: Це кров Завіту, що його заповів вам Бог. (Мт 26:28; Євр 7:22)21І намет, і весь посуд для служіння також окропив кров’ю. (Еф 1:7)22І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення.23Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне — жертвами, які кращі від цих. (Євр 8:5)24Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас. (Рим 8:34; Євр 11:1)25І не для того, аби багато разів приносити Себе, як первосвященик, входячи щороку до святині із чужою кров’ю, — (Євр 9:14)26у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб Своєю жертвою виявити гріх. (Мт 13:39; 1Кор 10:11; Гал 4:4; Євр 1:2; Євр 1:3; Євр 9:12; Євр 10:2; Євр 12:26; 1Пет 1:20; 1Пет 3:18; 1Ів 3:5)27І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд,28так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру]. (Рим 6:10; флп 3:20; Євр 9:26; Євр 10:12; Євр 10:14; 1Пет 2:24; 1Пет 3:18)
Євреїв 9
Новий Переклад Українською
Поклоніння в земній скинії
1Отже, перший Завіт мав настанови щодо служіння в земному Святилищі.2Було встановлено Оселю, і в її першому відділенні були світильник та стіл із хлібами покладання; це відділення називалося«Святе місце».3За другою завісою Оселі було відділення, яке називалося«Святая Святих».4Воно мало золоту кадильницю й ковчег Завіту, покритий золотом з усіх боків, в якому була золота посудина з манною, посох Аарона, що розцвів, і таблиці Завіту.5Над ковчегом були херувими слави, що отінювали кришку примирення. Однак зараз не час це обговорювати докладно.6Відколи все було так влаштовано, священники завжди входять у перше відділення Оселі, звершуючи служіння.7А до другого відділення раз у рік заходив лише первосвященник, і не без крові, яку він приносив за себе й за гріхи, які люди скоїли через незнання.8Цим Святий Дух показує, що шлях до Святая Святих не відкритий, доки дійсна[1] перша Оселя.9Це є приклад для теперішнього часу, який вказує на те, що принесені дари та жертви не можуть зробити досконалим сумління[2] того, хто служить.10Вони пов’язані лише з їжею, питтям, різними ритуальними обмиваннями та настановами щодо тіла, встановленими до часу нового порядку.
Кров Христа
11Але коли Христос прийшов як Первосвященник благ, які зараз маємо, через величнішу й досконалішу нерукотворну Оселю, яка не є частиною цього творіння,12Він увійшов не з кров’ю козлів і телят, але раз і назавжди увійшов до Святая Святих із власною кров’ю, отримавши таким чином вічне визволення.13Бо якщо кров козлів, телят і попіл телиці, посипані на тих, хто нечистий, освячують їх, даючи їм чистоту тіла,14то наскільки більше кров Христа, Який через вічного Духа приніс Себе непорочним Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми могли служити живому Богу!15Саме тому Христос і є Посередником Нового Завіту, щоб покликані могли отримати обіцяний вічний спадок тепер, коли Він помер як викуп, щоб звільнити їх від провин, скоєних проти першого Завіту.16Бо де заповіт[3], там необхідно, щоб була смерть того, хто його уклав.17Оскільки заповіт дійсний лише після його смерті, він не набуває чинності, поки той, хто уклав заповіт, живе.18Ось чому навіть перший Завіт не був встановлений без крові.19Адже коли Мойсей проголосив усі заповіді Закону всьому народові, він узяв кров телят і козлів разом із водою, червоною вовною та гісопом і окропив книгу та весь народ.20Він сказав: «Це кров Завіту, якого Бог наказав вам дотримуватися».[4]21Також він окропив кров’ю Оселю й всі речі для служіння.22Згідно із Законом майже все очищується кров’ю, і без пролиття крові не може бути прощення.23Тож якщо було необхідно, щоб подоби небесних речей очищалися саме так, то самі небесні речі потребують кращих жертв.24Бо Христос не зайшов до рукотворної Святині, зробленої на зразок справжньої, але Він увійшов у саме небо, щоб тепер з’явитися для нас перед обличчям Бога.25І Він увійшов у небо не для того, щоб приносити Себе знову й знову, як первосвященник щороку входить до Святая Святих, із чужою кров’ю.26Інакше Йому довелося б страждати багато разів від створення світу. Але тепер, наприкінці віків, Він з’явився один раз, щоб покласти край гріху Своєю жертвою.27І як людям призначено померти один раз, а після цього суд,28так і Христос один раз був принесений у жертву, щоб понести гріхи багатьох. Він з’явиться вдруге не для того, аби взяти на Себе гріх, а щоб принести спасіння тим, хто чекає на Нього.