1Нехай утверджується братолюбність! (1Сол 4:9)2Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів. (Рим 12:13)3Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені, — про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі. (Мт 25:36; 1Кор 12:26; Євр 10:34; Євр 11:36; Євр 11:37)4Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, і ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог. (1Кор 5:13; Еф 5:5)5У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: Я тебе не покину і не відступлю від тебе! (1Тим 3:3; 1Тим 6:8)6Тому ми відважуємося говорити: Господь — мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина? (Пс 117:6)7Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. (Лк 22:26; Дії 8:25; Дії 15:22; 1Кор 11:1; 1Тим 5:17; Євр 13:17; Євр 13:24)8Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий! (Пс 101:28; Євр 1:12; Євр 7:24)9Не піддавайтеся різним чужим ученням. Адже добре підкріпляти серця благодаттю, а не стравами, від чого не отримали користі ті, які так живуть. (Рим 14:17; 1Кор 8:8; 2Кор 1:21; Еф 4:14; Кол 2:7; Євр 7:18; Євр 9:10)10Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать наметові. (Євр 7:13; Євр 8:5)11Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором.12Тому й Ісус, щоб освятити народ Своєю кров’ю, постраждав поза брамою. (Мт 21:39; Ів 19:17; Ів 19:20; Дії 7:58; Євр 9:12; Євр 10:10)13Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, (2Кор 6:17; Євр 11:26; Об 18:4)14бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. (Євр 2:5; Євр 11:14)15Отже, через Нього завжди приносьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Його Ім’я. (Пс 33:2; Пс 49:14; Пс 49:23)16Не забувайте про доброчинність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові. (Дії 2:42; 2Кор 8:4; флп 4:18; Євр 13:21)17Слухайтеся ваших наставників, підкоряйтеся їм, тому що вони дбають про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з радістю, а не з зітханням, адже це для вас не корисне. (Лк 16:2; Євр 13:7)18Моліться за нас, бо ми переконані, що маємо добре сумління, у всьому бажаючи поводитися чесно. (Дії 23:1; Рим 15:30; 2Кор 1:12; 1Тим 3:9)19Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був повернений вам. (Флм 1:22)20А Бог миру, Який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Пастиря овець — Господа нашого Ісуса, (Ів 10:11; Рим 10:7; Рим 15:33; Євр 7:14; Євр 7:22; Євр 9:12; 1Пет 5:4)21нехай удосконалить вас у всякому доброму ділі, аби виконати Його волю, здійснюючи у вас все, що Йому до вподоби, — через Ісуса Христа, Якому слава навіки-віків! Амінь[1]. (Рим 16:27; 2Кор 5:9; Євр 11:5; Євр 12:28; Євр 13:16)
Закінчення
22Прошу вас, брати: прийміть слова втіхи. Адже я, стисло написавши, послав вам. (Дії 13:15; 2Тим 4:3; Євр 10:25; Євр 11:32; 1Пет 5:12)23Знайте, що наш брат Тимофій звільнений, — і я разом з ним; якщо він незабаром прийде, то я вас побачу. (Дії 16:1)24Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії. (Євр 13:7)25Благодать з усіма вами! [Амінь]. (Тит 3:15)
Євреїв 13
Новий Переклад Українською
Завершальні заохочення
1Братерська любов нехай буде між вами.2Не забувайте про гостинність до чужинців, бо так деякі люди, самі того не знаючи, виявляли гостинність до ангелів.3Пам’ятайте про тих, хто перебуває у в’язниці, наче ви ув’язнені з ними, і про тих, хто страждає, бо й ви перебуваєте в тілі.4Шлюб у всіх нехай буде в пошані, а подружнє ліжко залишиться чистим, адже Бог судитиме розпусників та перелюбників.5Не будьте грошолюбними, натомість задовольняйтеся тим, що маєте, адже Бог сказав: «Я ніколи тебе не покину й ніколи тебе не залишу!»[1]6Тому ми сміливо говоримо: «Господь зі мною – не боятимуся! Що зробить мені людина?»[2] (Пс 117:6)7Пам’ятайте про своїх наставників, котрі проповідували вам Слово Боже, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.8Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий.9Нехай вас не вводять в оману всілякими чужими вченнями, бо краще зміцнювати серце благодаттю, а не їжею, яка не принесла користі тим, хто її дотримується.10Ми маємо жертовник, з якого ті, хто служить в Оселі, не мають права їсти.11Адже тіла тварин, кров яких первосвященник вносить у святилище як жертву за гріх, спалюють за межами табору.12Тому й Ісус, щоб освятити людей своєю кров’ю, постраждав поза брамою міста.13Тож виходьмо до Нього за табір, несучи ганьбу, яку Він поніс.14Бо тут у нас немає постійного міста, але ми шукаємо майбутнього.15Отже, приносьмо через Ісуса Богові жертву хвали, тобто плід вуст, які сповідують Його ім’я.16І не забувайте творити добро та ділитися з іншими, бо такі жертви Богові до вподоби.17Слухайтеся своїх наставників і підкоряйтесь їм, бо вони піклуються про ваші душі, як ті, що мають дати звіт за вас перед Богом. Слухайтеся, щоб вони робили це з радістю, а не із зітханням, бо це не корисно для вас.18Моліться за нас, бо ми впевнені, що маємо добре сумління та бажаємо в усьому поводитись правильно.19Особливо прошу вас молитися, щоб я найближчим часом міг повернутися до вас.
Благословення та останні привітання
20Нехай Бог миру, Який через кров вічного Завіту підняв із мертвих нашого Господа Ісуса – великого Пастиря овець,21удосконалить вас у всякому доброму ділі для виконання Його волі й здійснює в нас те, що Йому до вподоби, через Ісуса Христа, Якому слава навіки-віків! Амінь.22Благаю вас, брати, прийміть це слово заохочення, адже я написав вам досить коротко.23Знайте, що наш брат Тимофій звільнений, і якщо він незабаром приїде, то побачу вас разом із ним.24Вітайте всіх своїх наставників і всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.25Благодать нехай буде з усіма вами.