1Славте ГОСПОДА, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя.2Нехай скаже Ізраїль: «Бо навіки Його милосердя!»3Нехай скаже дім Ааронів: «Бо навіки Його милосердя!»4Нехай скажуть ті, що бояться ГОСПОДА: «Бо навіки Його милосердя!»5Із тісноти покликав я ГОСПОДА – ГОСПОДЬ відповів мені, вивів мене на просторе місце.6ГОСПОДЬ зі мною – не боятимуся! Що зробить мені людина?7ГОСПОДЬ зі мною, щоб допомагати мені – буду дивитися переможно на моїх ненависників.8Краще захисту шукати в ГОСПОДА, ніж надіятися на людину.9Краще захисту шукати в ГОСПОДА, ніж надіятися на шляхетних мужів.10Усі народи оточили мене, та іменем ГОСПОДНІМ я знищив їх.11Оточили мене, обступили з усіх боків, та іменем ГОСПОДНІМ я знищив їх.12Оточили мене, як бджоли, та згасли, немов вогонь у терені: іменем ГОСПОДНІМ я знищив їх.13Ти штовхнув мене, вороже, так сильно, щоб я впав, та ГОСПОДЬ допоміг мені.14Сила моя і пісня моя – ГОСПОДЬ; Він став моїм спасінням.15Голос радості й перемоги в наметах праведників: правиця ГОСПОДНЯ діє могутньо!16Правиця ГОСПОДНЯ піднята вгору, правиця ГОСПОДНЯ діє могутньо!17Не помру, але буду жити й розповідати про діяння ГОСПОДА.18ГОСПОДЬ покарав мене тяжко, та не віддав мене на смерть.19Відчиніть мені брами правди, я увійду до них, прославлю ГОСПОДА.20Це брама ГОСПОДНЯ, у яку входять праведні.21Прославлю Тебе, бо Ти відповів мені й став моїм спасінням.22Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем!23Від ГОСПОДА це було, як дивно це в очах наших![1] (Мр 12:10; Дії 4:11; 1Пет 2:7)24Цей день створив ГОСПОДЬ: веселімося й радіймо сьогодні!25О ГОСПОДИ, врятуй же, о ГОСПОДИ, даруй нам успіх!26Благословенний Той, Хто йде в ім’я ГОСПОДА! Благословляємо вас із дому ГОСПОДНЬОГО!27Бог – це ГОСПОДЬ, і Він осяяв нас. В’яжіть мотузками жертву святкову, ведіть до рогів жертовника.28Ти – мій Бог, і я прославлю Тебе. Боже мій, я величатиму Тебе.29Славте ГОСПОДА, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя.