1Тоді Ісус розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.2Він сказав: ―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей.3У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!»4Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,5але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».6І сказав Господь: ―Почуйте, що каже неправедний суддя!7Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він?8Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
Притча про фарисея та митника
9Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, Ісус розповів таку притчу:10―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником.11Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник.12Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!»13А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!»14Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
Ісус благословляє маленьких дітей
15Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них та благословив, але учні, побачивши це, забороняли їм.16Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.17Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
Багатий керівник
18Один із керівників сказав: ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне.19Ісус відповів йому: ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.20Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».[1]21Він же сказав: ―Усе це я зберіг змалку.22Почувши це, Ісус сказав йому: ―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.23Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий.24Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: ―Як важко багатому ввійти в Царство Боже!25Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.26Ті, що почули це, запитали: ―Хто ж тоді може бути спасенний?27Ісус відповів: ―Неможливе для людей – можливе для Бога.28Тоді Петро сказав: ―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.29Він відповів: ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого30й не отримав би значно більше в цей час, а в майбутньому віці – вічне життя.
Ісус утретє звіщає Свою смерть та воскресіння
31Ісус узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського.32Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього.33Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».34Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
Зцілення незрячого біля Єрихона
35Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню.36Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.37Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить.38Тоді він закричав: ―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!39Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!40Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, Ісус спитав його:41―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе? Той відповів: ―Господи, щоб я знову бачив!42Ісус сказав йому: ―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!43І він умить прозрів та пішов за Ісусом, прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.