Луки 17 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Про гріх, віру та обов’язок

1 Потім Ісус промовив до своїх учнів: ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить спокуса. 2 Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих. 3 Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його. 4 І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його. 5 Апостоли сказали Господеві: ―Додай нам віри! 6 Господь відповів: ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас. 7 Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?» 8 А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?» 9 Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ? 10 Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».

Зцілення десятьох прокажених

11 Ідучи до Єрусалима, Ісус проходив між Самарією та Галілеєю. 12 І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік 13 та голосно прокричали: ―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами! 14 Побачивши їх, Він сказав: ―Ідіть та покажіться священникам! І, коли вони йшли, очистилися. 15 Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога. 16 І припав лицем до ніг Ісуса, дякуючи Йому. Він був самарянином. 17 Ісус промовив: ―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять? 18 Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові? 19 Потім сказав йому: ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!

Прихід Царства Божого

20 Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. Ісус відповів: ―Царство Боже прийде непомітно. 21 Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас. 22 Потім Він промовив до учнів: ―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите. 23 Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними! 24 Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій. 25 Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням. 26 Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського: 27 люди їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.^[1] 28 Так само, як було й за днів Лота: люди їли, пили, продавали, купували, садили, будували; 29 але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх.^[2] 30 Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться. 31 Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад. 32 Пам’ятайте про дружину Лота.^[3] 33 Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже. 34 Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено. 35 Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено. 36 Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.^[4] 37 Вони запитали: ―Де, Господи? Ісус відповів: ―Де буде тіло, там зберуться й орли.