1Ein Lied von Asaf, mit Saiteninstrumenten zu begleiten.2Gott ist in Juda jedem bekannt, in ganz Israel wird sein Name geehrt.3In Jerusalem[1] wurde sein Heiligtum errichtet; auf dem Berg Zion hat er seine Wohnung.4Dort zerbrach er Pfeile, Schilde und Schwerter, ja, alles Kriegsgerät!5Herr, wie kein anderer strahlst du vor Glanz, du bist mächtiger als die uralten Berge.[2]6Du hast die stolzen Krieger ihrer Waffen beraubt. Sie schlafen den Todesschlaf, und niemals werden sie wieder zur Waffe greifen.7Du, Gott Jakobs, brauchtest nur zu drohen, und schon fielen Ross und Reiter.8Furchterregend bist du, o Gott! Wer kann vor dir bestehen, wenn dein Zorn losbricht?9Alle Welt erstarrte vor Schreck und wurde stumm, als dein Richterspruch vom Himmel ertönte,10als du dich erhobst, um Gericht zu halten und den Entrechteten auf der Erde zu helfen.11Das Wüten der Menschen vermehrt deinen Ruhm, selbst ihr verzweifeltes Toben machst du dir zunutze[3]!12Gebt dem HERRN, eurem Gott, Versprechen und haltet sie! Ihr Völker rings um Israel – bringt ihm eure Gaben, denn groß und gewaltig ist er!13Er bricht den Stolz der hochmütigen Herrscher, die Mächtigen dieser Welt müssen ihn fürchten!
Psalm 76
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору, Єдутуну.[1] Псалом Асафів. (Ps 61,1)2Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.3У день скорботи моєї я шукав Володаря; цілу ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.4Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. Села.5Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.6Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.7Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:8Невже навіки покинув нас Володар і більше не буде прихильним?9Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на всі наступні покоління?10Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? Села11Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив дію правиці Своєї щодо нас».[2]12Згадаю я про діяння ГОСПОДА; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.13Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.14Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як наш Бог?15Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.16Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. Села17Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.18Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.19Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.20Шлях Твій пролягав через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.21Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.