1Von Salomo.[1] Gott, lass den König an deiner Stelle Recht sprechen! Gib ihm deinen Sinn für Gerechtigkeit ins Herz!2Als oberster Richter soll er dein Volk unparteiisch regieren und den Rechtlosen zu ihrem Recht verhelfen.3Durch seine Herrschaft kann das Volk in Frieden leben, im ganzen Land wird Gerechtigkeit herrschen.[2]4Der König wird für die Unterdrückten eintreten und sich zum Anwalt der Armen machen; die Unterdrücker aber wird er zerschmettern.5Er soll regieren,[3] solange Sonne und Mond am Himmel stehen, jetzt und in allen kommenden Generationen.6Seine Herrschaft sei wohltuend wie der Regen, der auf die Wiesen niedergeht, wie erfrischende Schauer, die trockene Felder bewässern.7Dann werden alle aufblühen, die Gott die Treue halten, Frieden und Glück werden herrschen bis ans Ende der Zeit[4].8Seine Macht reiche von einem Meer zum anderen, vom Euphrat bis zum Ende der Erde!9Ihm sollen sich die Bewohner der Wüste unterwerfen, und auch seine Feinde sollen im Staub vor ihm kriechen.10Die Könige von Tarsis[5] und von den fernen Inseln werden ihm Geschenke bringen, und auch die Herrscher von Saba und Seba[6] werden ihm Abgaben entrichten.11Huldigen sollen ihm alle Könige und alle Völker ihm dienen!12Denn er rettet den Wehrlosen, der um Hilfe fleht; den Schwachen, dem jeder andere seine Unterstützung versagt.13Am Schicksal der Armen nimmt er Anteil und bewahrt die Entrechteten vor dem sicheren Tod.14Er befreit sie von Gewaltherrschaft, ihrer Unterdrückung macht er ein Ende, denn in seinen Augen ist ihr Leben wertvoll.15Lang lebe der König! Man bringe ihm Gold von Saba! Man bete allezeit für ihn und wünsche ihm Glück und Segen den ganzen Tag!16In seinem Land möge das Getreide im Überfluss wachsen, sogar noch auf den Gipfeln der Berge soll es gedeihen – so üppig, wie es die Wälder auf dem Libanon sind. In den Städten möge reges Leben herrschen.[7]17Der Name des Königs sei für immer bekannt; sein Ruhm nehme zu, solange die Erde besteht[8]! Mögen alle Völker durch ihn am Segen teilhaben[9] und ihn, den König, glücklich preisen!18Gelobt sei Gott, der HERR, der Gott Israels! Er vollbringt Wunder, er allein!19Lobt seinen erhabenen Namen für alle Zeit! Seine Herrlichkeit erfülle die ganze Welt! Amen, so soll es sein!20Hier sind die Gebete von David, Isais Sohn, zu Ende.
Psalm 72
Новий Переклад Українською
1Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!2А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,3коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!4Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.5Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.6Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.7Вирячилися від жиру їхні очі – збулися в них розбещені задуми серця.8Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.9На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.10Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду[1] повною мірою.11Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?12Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»13Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?14Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.15Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.16І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.17Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.18Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і потім штовхаєш їх до загибелі.[2]19Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!20Як сновидіння зникає після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.[3]21Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,22тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.23Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у Своїй руці.24Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.25Хто є в мене на небі, крім Тебе? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!26Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!27Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає вдалині від Тебе.28А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря ГОСПОДА мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.