1Ein Lied der Nachkommen von Korach.2Hört zu, all ihr Völker! Horcht auf, ihr Bewohner der Erde!3Ob ihr einfache oder vornehme Leute seid, ob arm oder reich –4ich habe euch Wichtiges zu sagen! Meine Worte sind die Worte eines Weisen, und tiefe Einsicht spricht aus ihnen.5Denn ich höre genau zu, wenn Gott mir Sprüche der Weisheit vermittelt,[1] beim Spiel auf der Laute will ich euch nun ihre Bedeutung erklären.6Warum sollte ich mich fürchten, wenn ein Unglück naht, wenn ich umgeben bin von boshaften und hinterhältigen Menschen?7Sie verlassen sich auf ihren Reichtum, mit Geld und Luxus protzen sie.8Doch niemand kann für das Leben seines Freundes bezahlen, niemand kann ihn bei Gott vom Tod freikaufen.9Denn ein Menschenleben kann man nicht mit Gold aufwiegen – aller Reichtum dieser Welt wäre noch zu wenig!10Keiner lebt hier ewig, niemand kann dem Grab entrinnen.11Jeder kann es sehen: Auch die klügsten Menschen werden vom Tod ereilt, genauso wie Tagträumer und Dummköpfe. Ihren Besitz müssen sie zurücklassen – für andere!12Sie bilden sich ein, dass ihre Häuser für die Ewigkeit gebaut sind und alle Generationen überdauern. Aber es hilft ihnen nichts, selbst wenn sie ganze Länder besessen haben.[2]13Reichtum und Ansehen erhalten keinen Menschen am Leben; er verendet wie das Vieh.14Dieses Schicksal trifft alle, die auf sich selbst vertrauen und sich in ihrem überheblichen Gerede gefallen:15Ahnungslos wie Schafe trotten sie in die Totenwelt; ihr Hirte dort ist niemand anderes als der Tod. Ihr Körper verwest im Grab, und ihre vornehmen Häuser zerfallen. Dann bricht ein neuer Morgen an – der Tag, an dem die aufrichtigen Menschen über sie triumphieren.[3]16Ich bin gewiss: Gott wird mich erlösen, er wird mich den Klauen des Todes entreißen.17Lass dich nicht einschüchtern, wenn einer steinreich wird und sein Haus immer prachtvoller ausstattet!18Nichts kann er davon mitnehmen, wenn er stirbt; was er angehäuft hat, folgt ihm nicht ins Grab.19Er preist sich selbst: »Ich bin meines Glückes Schmied!«, und man schmeichelt ihm, weil er so erfolgreich ist.20Und doch kommt auch er dorthin, wo seine Vorfahren sind, die nie mehr das Licht sehen.21Ein Mensch mag zu Reichtum und Ansehen kommen; aber wenn er keine Einsicht erlangt, verendet er wie das Vieh.
Psalm 49
Новий Переклад Українською
1Псалом Асафів. Бог богів – ГОСПОДЬ! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.2Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.3Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.4Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:5«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».6І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! Села7«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.8Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.9Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.10Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.11Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.12Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.13Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?14Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.15Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».16Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?17Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?18Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.19Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.20Сидиш на суді, намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.21Ти чинив це, а Я мовчав, тому уявив ти собі, що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю звинувачення перед очима твоїми.22Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав вас, і не буде кому врятувати.23Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу правди, покажу Я спасіння Боже».