1Ein Lied für Festbesucher, die nach Jerusalem hinaufziehen. Das soll Israel bekennen: Solange wir zurückdenken können, wurden wir ständig unterdrückt.2Ja, solange es uns Israeliten gibt, hat man uns verfolgt. Und doch konnten uns die Feinde nicht auslöschen!3Unseren Rücken haben sie bearbeitet wie einen Acker, in den man tiefe Furchen pflügt.4Doch der HERR ist treu und gerecht! Er durchschnitt die Stricke, mit denen uns die Gottlosen gefangen hielten.5Alle, die Gottes Stadt auf dem Berg Zion hassen, sollen beschämt zurückweichen!6Es soll ihnen ergehen wie dem Gras auf den Dächern, das verdorrt, bevor es aufschießen kann!7Kein Schnitter kann es schneiden, und niemand bindet es zu Bündeln zusammen.8Kein Wanderer ruft den Schnittern im Vorbeigehen zu: »Der HERR segne euch! Wir segnen euch im Namen des HERRN!«
Psalm 129
Новий Переклад Українською
1Пісня сходження. Із глибин кличу я до Тебе, ГОСПОДИ.2Володарю, почуй же мій голос, нехай схиляться вуха Твої до голосу благання мого!3Якщо беззаконня Ти, ГОСПОДИ, пильнуватимеш, хто ж встояти зможе, Владико?4Але в Тебе прощення, щоб мали страх перед Тобою.5Я покладаю надію на ГОСПОДА, надію має душа моя, і на слово Його сподіваюся.6Душа моя на Владику чекає більше, ніж сторожа ранку, так, більше, ніж сторожа ранку!7Нехай Ізраїль сподівається на ГОСПОДА, адже в ГОСПОДА милість і велике визволення – у Нього.8І Він визволить Ізраїля від усіх його беззаконь.[1] (Mt 1,21)