Psalm 34 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

Unter Gottes Schutz und Leitung

1 Von David. Als er sich vor Abimelech wahnsinnig stellte und dieser ihn wegtrieb und er ging. (1Sam 21,11) 2 Ich will den HERRN allezeit preisen; immer sei sein Lob in meinem Mund. (Ps 145,2) 3 Meine Seele rühme sich des HERRN; die Armen sollen es hören und sich freuen. 4 Preist mit mir die Größe des HERRN, lasst uns gemeinsam seinen Namen erheben! 5 Ich suchte den HERRN und er gab mir Antwort, er hat mich all meinen Ängsten entrissen. 6 Die auf ihn blickten, werden strahlen, nie soll ihr Angesicht vor Scham erröten. 7 Da rief ein Armer und der HERR erhörte ihn und half ihm aus all seinen Nöten. (Ps 91,15) 8 Der Engel des HERRN umschirmt, die ihn fürchten, und er befreit sie. (1Mo 32,2; 2Mo 14,19; Ps 35,5; Ps 91,11)

1Mo 32,22Mo 14,19Ps 35,5Ps 91,11

9 Kostet und seht, wie gut der HERR ist! Selig der Mensch, der zu ihm sich flüchtet! (1Petr 2,3) 10 Fürchtet den HERRN, ihr seine Heiligen; denn die ihn fürchten, leiden keinen Mangel. 11 Junglöwen darben und hungern; aber die den HERRN suchen, leiden keinen Mangel an allem Guten. (Lk 1,53) 12 Kommt, ihr Kinder, hört mir zu! Die Furcht des HERRN will ich euch lehren! 13 Wer ist der Mensch, der das Leben liebt, der Tage ersehnt, um Gutes zu sehen? (1Petr 3,10) 14 Bewahre deine Zunge vor Bösem; deine Lippen vor falscher Rede! 15 Meide das Böse und tu das Gute, suche Frieden und jage ihm nach! (Ps 37,27; Spr 3,7; Hebr 12,14) 16 Die Augen des HERRN sind den Gerechten zugewandt, seine Ohren ihrem Hilfeschrei. (Ps 33,18) 17 Das Angesicht des HERRN richtet sich gegen die Bösen, ihr Andenken von der Erde zu tilgen. (Hi 18,17; Ps 109,15) 18 Die aufschrien, hat der HERR erhört, er hat sie all ihren Nöten entrissen. 19 Nahe ist der HERR den zerbrochenen Herzen und dem zerschlagenen Geist bringt er Hilfe. (Ps 51,19; Ps 145,18) 20 Viel Böses erleidet der Gerechte, doch allem wird der HERR ihn entreißen. (2Kor 1,5) 21 Er behütet all seine Glieder, nicht eins von ihnen wird zerbrochen. 22 Den Frevler wird die Bosheit töten, die den Gerechten hassen, werden es büßen. 23 Der HERR erlöst das Leben seiner Knechte, niemals müssen büßen, die bei ihm sich bergen.

Новий Переклад Українською

1 Псалом Давидів. ГОСПОДИ, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене! 2 Візьми щит і обладунки^[1] й повстань мені на допомогу! 3 Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!» 4 Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу.^[2] Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує. 5 Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел ГОСПОДНІЙ гнатиме їх. 6 Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел ГОСПОДНІЙ переслідуватиме їх. 7 За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї. 8 Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель. 9 А моя душа веселитись буде в ГОСПОДІ, піднесеться від радості через Твоє спасіння. 10 Усі кістки мої нехай скажуть: «ГОСПОДИ, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його». 11 Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю. 12 Віддячують мені злом за добро, тяжкою втратою моїй душі. 13 Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє без відповіді. 14 Я ходив, наче за другом чи братом моїм сумуючи, наче матір оплакуючи, схилившись понуро. 15 А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно. 16 Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами. 17 Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою! 18 Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе. 19 Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима зловтішно ті, хто ненавидить мене даремно. 20 Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне. 21 Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю біду наші очі!» 22 Але ж і Ти, ГОСПОДИ, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене! 23 Пробудися і встань на мій суд, втруться в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій! 24 Суди мене за правдою Твоєю, ГОСПОДИ, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною. 25 Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!»^[3] Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!» 26 Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною. 27 Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться ГОСПОДЬ, Що бажає миру слузі Своєму!» 28 Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!