Psalm 103 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

Loblied auf den barmherzigen und gerechten Gott

1 Von David. Preise den HERRN, meine Seele, und alles in mir seinen heiligen Namen! 2 Preise den HERRN, meine Seele, und vergiss nicht, was er dir Gutes getan hat! (5Mo 4,9) 3 Der dir all deine Schuld vergibt und all deine Gebrechen heilt, (2Mo 15,26; Ps 32,1) 4 der dein Leben vor dem Untergang rettet und dich mit Huld und Erbarmen krönt, 5 der dich dein Leben lang mit Gaben sättigt, wie dem Adler wird dir die Jugend erneuert.^[1] (Hi 33,25; Jes 40,31) 6 Der HERR vollbringt Taten des Heils, Recht verschafft er allen Bedrängten. (Ps 146,7) 7 Er hat Mose seine Wege kundgetan, den Kindern Israels seine Werke. (Ps 90,16) 8 Der HERR ist barmherzig und gnädig, langmütig und reich an Huld. (Ps 116,5) 9 Er wird nicht immer rechten und nicht ewig trägt er nach. (Jes 57,16; Jer 3,12) 10 Er handelt an uns nicht nach unsern Sünden und vergilt uns nicht nach unsrer Schuld. 11 Denn so hoch der Himmel über der Erde ist, so mächtig ist seine Huld über denen, die ihn fürchten. (Ps 36,6; Jes 55,9) 12 So weit der Aufgang entfernt ist vom Untergang, so weit entfernt er von uns unsere Frevel. 13 Wie ein Vater sich seiner Kinder erbarmt, so erbarmt sich der HERR über alle, die ihn fürchten. (Ps 145,9; Lk 15,11; Jdt 16,15) 14 Denn er weiß, was wir für Gebilde sind, er bedenkt, dass wir Staub sind. (Ps 146,4) 15 Wie Gras sind die Tage des Menschen, er blüht wie die Blume des Feldes. (Ps 90,5) 16 Fährt der Wind darüber, ist sie dahin; der Ort, wo sie stand, weiß nichts mehr von ihr. (Hi 7,10) 17 Doch die Huld des HERRN währt immer und ewig / für alle, die ihn fürchten. Seine Gerechtigkeit erfahren noch Kinder und Enkel, (2Mo 20,6; Lk 1,50) 18 alle, die seinen Bund bewahren, die seiner Befehle gedenken und danach handeln. (Ps 25,10) 19 Der HERR hat seinen Thron errichtet im Himmel, seine königliche Macht beherrscht das All. 20 Preist den HERRN, ihr seine Engel, / ihr starken Helden, die sein Wort vollstrecken, die auf die Stimme seines Wortes hören! (Ps 29,1; Ps 148,2) 21 Preist den HERRN, all seine Heerscharen, seine Diener, die seinen Willen tun! 22 Preist den HERRN, all seine Werke, / an jedem Ort seiner Herrschaft! Preise den HERRN, meine Seele! (Ps 145,10; Dan 3,57)

Новий Переклад Українською

1 Благослови, душе моя, ГОСПОДА! ГОСПОДИ, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич. 2 Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало; 3 закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру. 4 Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню. 5 Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків! 6 Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води, 7 та від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки. 8 Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них. 9 Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі. 10 Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони, 11 напувають усіх звірів польових; там втамовують свою спрагу дикі віслюки. 12 При водах тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос. 13 Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля. 14 Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі, 15 і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини. 16 Насичуються дерева ГОСПОДНІ, кедри ліванські, які Він насадив. 17 Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах. 18 Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.^[1] 19 Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити. 20 Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові. 21 Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу. 22 Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво. 23 Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора. 24 Які численні діяння Твої, ГОСПОДИ! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми. 25 Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі. 26 Там ходять кораблі, там цей Левіятан,^[2] якого Ти створив, щоб бавився він у морі. (Ps 73,14) 27 Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно. 28 Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом. 29 Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох земний. 30 Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі. 31 Нехай буде слава ГОСПОДНЯ навіки, нехай радіє ГОСПОДЬ діянням Своїм! 32 Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять. 33 Я співатиму ГОСПОДЕВІ усе життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую. 34 Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в ГОСПОДІ. 35 Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, ГОСПОДА! Алілуя!