Matthäus 4 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

Die Versuchung Jesu

1 Dann wurde Jesus vom Geist in die Wüste geführt; dort sollte er vom Teufel versucht werden. (Mk 1,12; Lk 4,1) 2 Als er vierzig Tage und vierzig Nächte gefastet hatte, hungerte ihn. 3 Da trat der Versucher an ihn heran und sagte: Wenn du Gottes Sohn bist, so befiehl, dass aus diesen Steinen Brot wird. 4 Er aber antwortete: In der Schrift heißt es: Der Mensch lebt nicht vom Brot allein, sondern von jedem Wort, das aus Gottes Mund kommt. (5Mo 8,3) 5 Darauf nahm ihn der Teufel mit sich in die Heilige Stadt, stellte ihn oben auf den Tempel 6 und sagte zu ihm: Wenn du Gottes Sohn bist, so stürz dich hinab; denn es heißt in der Schrift: Seinen Engeln befiehlt er um deinetwillen, / und: Sie werden dich auf ihren Händen tragen, / damit dein Fuß nicht an einen Stein stößt. (Ps 91,11) 7 Jesus antwortete ihm: In der Schrift heißt es auch: Du sollst den Herrn, deinen Gott, nicht auf die Probe stellen. (5Mo 6,16) 8 Wieder nahm ihn der Teufel mit sich und führte ihn auf einen sehr hohen Berg; er zeigte ihm alle Reiche der Welt mit ihrer Pracht 9 und sagte zu ihm: Das alles will ich dir geben, wenn du dich vor mir niederwirfst und mich anbetest. 10 Da sagte Jesus zu ihm: Weg mit dir, Satan! Denn in der Schrift steht: Den Herrn, deinen Gott, sollst du anbeten und ihm allein dienen. (5Mo 5,9; 5Mo 6,13) 11 Darauf ließ der Teufel von ihm ab und siehe, es kamen Engel und dienten ihm.

DAS WIRKEN JESU IN GALILÄA

Jesus – Licht für die Menschen

12 Als Jesus hörte, dass Johannes ausgeliefert worden war, kehrte er nach Galiläa zurück. (Mk 1,14; Lk 4,14) 13 Er verließ Nazaret, um in Kafarnaum zu wohnen, das am See liegt, im Gebiet von Sebulon und Naftali. 14 Denn es sollte sich erfüllen, was durch den Propheten Jesaja gesagt worden ist: 15 Das Land Sebulon und das Land Naftali, / die Straße am Meer, das Gebiet jenseits des Jordan, / das heidnische Galiläa: (Jes 8,23) 16 Das Volk, das im Dunkel saß, / hat ein helles Licht gesehen; / denen, die im Schattenreich des Todes wohnten, / ist ein Licht erschienen. (Lk 1,79)

Die Verkündigung vom Himmelreich und die ersten Jünger

17 Von da an begann Jesus zu verkünden: Kehrt um! Denn das Himmelreich ist nahe.^[1] (Mk 1,15; Lk 5,1; Joh 1,35) 18 Als Jesus am See von Galiläa entlangging, sah er zwei Brüder, Simon, genannt Petrus, und seinen Bruder Andreas; sie warfen gerade ihr Netz in den See, denn sie waren Fischer. (Mt 9,9) 19 Da sagte er zu ihnen: Kommt her, mir nach! Ich werde euch zu Menschenfischern machen. 20 Sofort ließen sie ihre Netze liegen und folgten ihm nach. 21 Als er weiterging, sah er zwei andere Brüder, Jakobus, den Sohn des Zebedäus, und seinen Bruder Johannes; sie waren mit ihrem Vater Zebedäus im Boot und richteten ihre Netze her. Er rief sie 22 und sogleich verließen sie das Boot und ihren Vater und folgten Jesus nach.

Der Andrang der Menschen

23 Er zog in ganz Galiläa umher, lehrte in den Synagogen, verkündete das Evangelium vom Reich und heilte im Volk alle Krankheiten und Leiden. (Mt 9,35; Mk 3,7; Lk 6,17) 24 Und sein Ruf verbreitete sich in ganz Syrien. Man brachte alle Kranken mit den verschiedensten Gebrechen und Leiden zu ihm, Besessene, Mondsüchtige und Gelähmte, und er heilte sie. 25 Scharen von Menschen aus Galiläa, der Dekapolis, aus Jerusalem und Judäa und aus dem Gebiet jenseits des Jordan folgten ihm nach.

Новий Переклад Українською

Диявол спокушає Ісуса

1 Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, щоб диявол спокушав Його. 2 Там постив сорок днів та сорок ночей, і зрештою Він зголоднів. 3 Тоді спокусник, підійшовши, промовив до Нього: ―Якщо Ти Син Божий, скажи, щоб ці камені стали хлібами. 4 Ісус же у відповідь сказав: ―Написано: «Не одним тільки хлібом буде жити людина, але кожним словом, яке виходить з уст Божих».^[1] 5 Тоді диявол узяв Його до святого міста й, поставивши на покрівлю Храму, 6 сказав Йому: ―Якщо ти Син Божий, кинься вниз, бо написано: «Ангелам Своїм Він віддасть наказ про Тебе, і на своїх долонях вони понесуть Тебе, щоб не спіткнулася нога Твоя об камінь».^[2] (Ps 90,11) 7 Ісус відповів йому: ―Також написано: «Не спокушай Господа, Бога твого!»^[3] 8 Знову диявол узяв Ісуса, повів на дуже високу гору й показав Йому всі царства світу та їхню славу. 9 І сказав Йому: ―Усе це Тобі віддам, якщо впадеш ніц та поклонишся мені. 10 Тоді Ісус відповів йому: ―Відійди, сатано! Бо написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи».^[4] 11 Тоді диявол залишив Ісуса, і ось прийшли ангели та служили Йому.

Початок служіння в Галілеї

12 Почувши, що Івана ув’язнено, Ісус повернувся до Галілеї. 13 І, залишивши Назарет, пішов жити до Капернаума біля моря в околицях Завулона та Нафталі, 14 щоб виповнилося те, що сказано через пророка Ісаю: 15 «Земля Завулона й земля Нафталі, дорогою до моря та за Йорданом, Галілея язичників. 16 Народ, який сидів у темряві, побачив велике світло, і над тими, хто сидить у країні смертної тіні, засіяло світло».^[5] 17 Відтоді Ісус почав проповідувати та казати: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!»

Покликання перших учнів

18 Коли Ісус проходив біля Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, якого звали Петром, та Андрія, його брата, які закидали сіті в море, оскільки були рибалками. 19 Він сказав їм: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей». 20 Вони ж відразу залишили сіті та пішли за Ним. 21 Потім пішов далі й побачив двох інших братів: Якова, сина Зеведеєва, та Івана, його брата. Вони сиділи в човні разом зі своїм батьком Зеведеєм та лагодили сіті. Ісус покликав і їх. 22 Вони відразу залишили човен та свого батька й пішли за Ісусом.

Ісус зцілює хворих

23 Ісус ходив по всій Галілеї, навчаючи в їхніх синагогах та проповідуючи Добру Звістку Царства Небесного. Він зцілював усі хвороби та недуги в народі. 24 Звістка про Ісуса розійшлася по всій Сирії. До Нього приводили всіх хворих і тих, що страждали на різні недуги, а також біснуватих, епілептиків та паралізованих, і Він зціляв їх. 25 Великі натовпи з Галілеї, Десятимістя, Єрусалима, Юдеї та з-за Йордану йшли за Ним.