1Хіба ви не знаєте, брати, — а звертаюся я до тих, хто знає Закон, — що Закон має владу над людиною, доки вона живе? (Рим 6:3)2Одружена жінка, доки живе її чоловік, пов’язана з ним законом; коли ж помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. (1Кор 7:39)3Тому, доки її чоловік живий, її вважатимуть перелюбницею, якщо стане дружиною іншого чоловіка. Коли ж помре чоловік, вона звільняється від Закону і не буде перелюбницею, якщо вийде заміж за іншого.4Тому, брати мої, і ви померли для Закону тілом Христа, аби належати іншому, — Тому, Хто встав із мертвих, щоб ми принесли плід Богові. (1Кор 10:16; 2Кор 5:15; Кол 1:10; Кол 2:14)5Бо коли ми були в тілі, то гріховні пристрасті, які виявляються через Закон, діяли в наших членах, щоби приносити плід смерті. (Рим 6:21; Рим 7:7; 1Кор 15:56)6Нині ж ми звільнилися від Закону, померли для того, що нас зв’язувало, щоб служити в оновленні духа, а не в стародавності букви. (Рим 2:27; Рим 2:29; Рим 6:2; Рим 6:4; Рим 8:1; 2Кор 3:6; Гал 3:23)
Гріх пізнається через Закон
7То що ж скажемо? [Хіба] Закон — то гріх? Зовсім ні! Але я пізнав гріх тільки через Закон. Я не знав би пожадливості, якби Закон не говорив: Не пожадай. (Рим 3:20)8Тож гріх, узявши привід від заповіді, викликав у мені всяку пожадливість, адже гріх без Закону — мертвий. (Рим 4:15; Як 1:14)9Я жив колись без Закону, а як прийшла заповідь, гріх ожив, (Як 1:15)10а я помер, тому заповідь, дана для життя, спричинила мені смерть.11Бо гріх, що взяв привід через заповідь, звів мене й умертвив нею. (2Кор 11:3; Євр 3:13)12Отже, Закон — святий, і заповідь — свята, праведна та добра. (Рим 7:16; 1Тим 1:8)13Хіба те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Але гріх, щоб і виявитися гріхом, спричинив мені смерть через добро, аби гріх став надмірно грішним завдяки заповіді. (Рим 4:15; 1Кор 15:56)
Закон Божий і закон гріха
14Бо знаємо, що Закон є духовний, а я — тілесний, проданий гріхові. (Пс 50:7; Ів 3:6; Рим 7:18; Рим 8:7; 2Кор 10:3)15Адже я не розумію, що чиню: роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.16Коли ж я роблю те, чого не хочу, то погоджуюся із Законом, що він добрий. (Рим 7:12)17Бо тепер уже не я це виконую, але гріх, який живе в мені.18Адже знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добро: бажання є в мені, але щоб виконувати це добро, того не [знаходжу].19Тож не роблю те добре, яке хочу, але те недобре, якого не хочу, — те роблю.20Якщо ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це роблю, а той гріх, який живе в мені.21Отже, я відкриваю такий закон: коли я хочу робити добро, то зло налягає на мене.22За внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом, (Еф 3:16)23та бачу інший закон у моїх членах, який воює із законом мого розуму й полонить мене законом гріха, що міститься в моїх членах. (Рим 7:25; Рим 8:2; Гал 5:17)24Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті? (Рим 8:10; Об 3:17)25Подяка Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, я сам розумом служу Божому Законові, а тілом — законові гріха. (Рим 6:17; Рим 7:23; 1Кор 15:57; 2Кор 2:14; 2Кор 8:16; 2Кор 9:15)