1Псалом Асафа. Який добрий Бог до Ізраїля, до тих, які щирі серцем!2А в мене ледь не похитнулися ноги, мало не послизнулися мої стопи.3Адже я заздрив беззаконним, коли бачив мирне життя грішників,4бо нема вороття в їхній смерті, ні підтримки в їхньому стражданні.5Серед людей, які важко працюють, їх нема, і їх не битимуть, як простолюд.6Тому їх опанувала гордість, вони вбрані — нарядилися в беззаконня і свою безбожність.7Їхнє беззаконня виступить, наче з жиру, вони попрямували за нахилами свого серця.8Вони подумали і заговорили лукаво, — пишномовно говорили неправду.9Проти неба підняли свої уста, а їхній язик пройшовся по землі.10Тому й народ мій повертає сюди, і благодатні дні прийдуть до них.11Вони говорили: Як дізнався Бог? Хіба є знання у Всевишнього?12Ось такі грішники й процвітають. Навіки заволоділи багатством.13Тож я сказав: Невже даремно я заховував у праведності своє серце і вмивав у невинності руки свої,14і зазнавав побоїв увесь день і особистих докорів вранці?15Якби я казав: Говоритиму так само, — ось був би я віроломним перед родом Твоїх синів.16Я розмірковував, як би зрозуміти це, — та воно виявилося важким для мене,17аж поки я не ввійшов у Божу святиню і не усвідомив, яким буде їхній кінець.18Однак, Ти за підступність віддав їм [злом], і скинув їх, коли вони піднеслися.19Як раптово прийшло на них спустошення! Зникли, загинули через своє беззаконня.20Як сон зникає після пробудження, так Ти, Господи, матимеш за ніщо і їхній образ у Своєму місті.21Адже моє серце запалало, і нутро моє осунулося.22Я, нікчемний, не розумів, став перед Тобою, як тварина.23Та я постійно з Тобою, Ти взяв мене за праву руку,24провадив мене Своєю порадою і прийняв мене зі славою.25Бо чим я володію на небі й чого, крім Тебе, я бажав на землі?26Моє серце і моє тіло виснажені, Боже мого серця; Боже, Ти моя частка навіки.27Ось загинуть ті, які віддаляються від Тебе; Ти повністю вигубив кожного, хто покинув Тебе.28Мені ж любо пристати до Бога, покласти на Господа мою надію, звіщати всі хвали Твої при брамах дочки Сіону.