1На закінчення. Пісня для синів Корея — на повчання.2Боже, ми своїми вухами почули, наші батьки розповіли нам про справу, яку Ти здійснив у їхні дні, у давні дні.3Твоя рука вигубила народи: їх Ти поселив, а народи Ти розгромив і вигнав їх.4Адже не своїм мечем вони набули в спадок землю, не їхня рука врятувала їх, але Твоя правиця, Твоя сила, сяйво Твого обличчя, — бо Ти їх уподобав.5Саме Ти є моїм царем і моїм Богом, що проголошуєш спасіння Якову.6З Твоєю допомогою ми поборемо наших ворогів, Твоїм Іменем матимемо за ніщо тих, які повстають проти нас.7Адже я не покладаюся на свій лук, і мій меч мене не врятує.8Бо Ти нас врятував від наших гнобителів; Ти засоромив тих, які нас ненавиділи.9Тож будемо Богом хвалитися весь день, Твоїм Іменем будемо висловлювати хвалу повік. (Музична пауза).10Та тепер Ти відкинув нас і засоромив, не будеш іти з нашим військом.11Ти довів нас до втечі перед нашими ворогами, а наші ненависники захопили собі наше майно.12Наче овець, Ти віддав нас на поталу, розсіяв нас між народами.13За безцінь віддав Ти Свій народ, — небагато Ти отримав, коли їх виміняв.14Ти виставив нас на глузування перед нашими сусідами, на наругу й посміховисько тим, які оточують нас.15Ти зробив так, що ми стали притчею між народами, щоб між народами кивали на нас головами.16Увесь день моя ганьба переді мною, і соромом покрилося моє обличчя17від голосу того, хто поносить і пліткує, від обличчя ворога і гонителя.18Усе це прийшло на нас, та ми Тебе не забули і не порушили Твого завіту.19Наше серце не відступило назад, і Ти допустив, щоб наші стежки звернули з Твоєї дороги.20Адже Ти нас упокорив на місці, де нам чинили зло, і нас покрила тінь смерті.21Якщо би ми забули Ім’я нашого Бога і почали здіймати наші руки до чужого бога,22то хіба Бог цього не дослідить? Адже Він знає таємниці серця.23Тож за Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз.24Устань, чому спиш, Господи? Підіймись, не відкинь назавжди!25Чому відвертаєш Своє обличчя, не пам’ятаєш про нашу убогість і наше поневолення?26Адже нашу душу втоптали в порох, наше нутро прилипло до землі.27Устань, Господи, допоможи нам, визволи нас — задля Свого Імені!