1Напис Давида на таблиці. Збережи мене, Господи, бо я на Тебе покладаю надію.2Я сказав Господу: Ти — мій Господь, і мого добра Ти не потребуєш.3Святим, які в Його землі, — в них Він дивовижним чином виконав усі свої прагнення.4Їхні немочі намножилися; після цього вони поспішили. Та я нізащо не скликатиму їхніх кривавих зборищ і своїми устами не згадаю їхніх імен.5Господь — частка мого спадку і моєї долі; Ти — Той, Хто відновить мою спадщину.6Наділи випали мені в найкращих місцях, тож спадок мій — найкращий.7Благословлятиму Господа, Який дарував мені здатність розуміти. До того аж до ночі мені давало настанови моє нутро.8Я завжди бачив Господа переді мною, адже Він — праворуч, поряд зі мною, щоб я не похитнувся.9Через це зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє буде охоплене надією,10бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму святому побачити тління.11Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї, у Твоїй правиці — радість навіки.