1Пісня при підході до храму. Господи, згадай Давида і всю його сумирність;2як він поклявся Господу, помолився Богові Якова:3Не ввійду в спальню свого дому, не ляжу на постіль свого ліжка,4не дам заснути своїм очам, задрімати своїм повікам і відпочити своїм скроням,5доки не знайду місця Господу — оселі для Бога Якова.6Ось ми це почули в Ефраті, — знайшли на лісових галявинах.7Увійдемо до Його осель, поклонимося на місці, де стояли Його ноги.8Підіймися, Господи, для Свого спочинку, — Ти й ковчег Твоєї святості.9Твої священики одягнуться в праведність, а Твої праведні радітимуть.10Задля Давида, Твого раба, не відверни обличчя від Свого помазанця.11Господь поклявся Давидові правдою — і не відречеться від неї: З нащадків твого лона поставлю на твоєму престолі.12Якщо твої сини збережуть Мій завіт та оці Мої свідчення, яких Я навчу, то їхні сини довіку сидітимуть на твоєму престолі!13Адже Господь обрав Сіон, вибрав його Собі за оселю:14Це — Мій спочинок навіки-віків; тут поселюся, бо Я його забажав.15Щедро поблагословлю[1] впольоване ним, його бідних нагодую хлібом,16його священиків одягну в спасіння, — і його праведні сповняться радістю[2].17Там Я виплекаю силу Давида, — Я приготовив світильник Моєму помазанцю.18Його ворогів Я вкрию ганьбою, а на ньому розквітне Моя святість.