1Псалом Давида. Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти надзвичайно величний! У славу й велич одягнувся Ти.2Ти одягаєшся у світло, як в одяг, і простягаєш небо, наче намет.3Ти покриваєш водами Свої горішні покої, робиш хмари Своїми сходинками, ходиш на крилах вітрів.4Ти робиш духів Своїми ангелами, а палаючий вогонь — Своїми слугами.5Ти заснував землю на її основі, — вона не захитається навіки-віків.6Безодня, мов плащ, покриває її, на горах зберуться води.7Від Твоєї погрози вони втечуть, — перелякаються від звуку Твого грому.8Підіймаються гори і опускаються рівнини — на місце, яке Ти визначив для них.9Ти встановив межу, яку вони не перейдуть, і не повернуться, щоби покрити землю.10Ти посилаєш джерела в долини, — і між горами протікатимуть води.11Вони напувають усіх звірів землі, — дикі осли тамуватимуть свою спрагу.12Над ними поселяться небесні птахи, — з-поміж скель подаватимуть голос.13Ти зі Своїх горішніх покоїв напуваєш гори; плодами Твоїх діл насититься земля.14Ти вирощуєш траву для худоби й зелень на благо людини, щоби земля давала хліб:15тож вино звеселяє серце людини, — вона [намащує] обличчя олією, а хліб зміцнює серце людини.16Дерева в полі наситяться — ліванські кедри, що Ти насадив.17Там пташки будуть гніздитися, і журавлине гніздо — високо над ними.18Високі гори — для оленів, скелі — сховище для зайців.19Ти створив місяць, щоб визначати час, — і сонце знає, коли йому зайти.20Ти навів темряву, — і настала ніч, а в ній виходять усі лісові звірі.21Молоді леви ричать, щоби знайти здобич, — щоби добути в Бога для себе поживи.22А зійшло сонце, — вони зібралися разом і лежать у своїх лігвищах.23Вийде людина на своє діло, на свою працю, — аж до вечора.24Які величні Твої діла, Господи! Ти все вчинив премудро — земля сповнена Твоїм творінням.25Ось велике й широке море: там плазуни, яким нема числа, — тварини великі й малі.26Там плавають кораблі й той змій, якого Ти створив, щоби йому забавлятися.27Усі на Тебе чекають, щоби дав Ти їм їжу у відповідний час.28Як даси їм — підберуть; як відкриєш руку, — усе наповниться добром.29А коли відвернеш Своє обличчя — збентежаться. Віднімеш їхній дух — вони щезнуть і обернуться у свій порох.30Пошлеш Свого духа — вони будуть створені; Ти оновиш поверхню землі.31Нехай Господня слава буде навіки, нехай Господь веселиться Своїми ділами!32Ти споглядаєш на землю і змушуєш її тремтіти; торкаєшся гір — і вони димлять.33Тож співатиму Господу в час свого життя, — співатиму моєму Богові, поки я існую.34Нехай буде приємною Йому моя мова; я ж буду радіти Господом.35А грішники хай зникнуть із землі, і беззаконні, — щоб і їх не було. Благослови, душе моя, Господа!