Галатів 3

Українська Біблія LXX УБТ

1 О, нерозумні галати! Хто звів вас [не коритися істині], адже перед вашими очима був зображений розп’ятий Ісус Христос? (Лк 24:25; 1Кор 1:23)2 Лише про одне хочу від вас довідатися: ви одержали Духа через діла Закону чи від віри в те, що почули? (Дії 11:17; Рим 10:16; Гал 2:16; Еф 1:13)3 Чи вже настільки ви нерозумні, що, почавши Духом, тепер закінчуєте тілом?4 Як багато ви натерпілися! І невже все даремно? О, коли б тільки даремно!5 Той, Хто вселяє у вас Духа і робить чудеса серед вас, чи здійснює Він це ділами Закону чи вірою в почуте? (Мт 14:2; 1Кор 12:6; 1Кор 12:11; Гал 4:6; 1Сол 4:8)6 Авраам повірив Богові, і це зараховано йому за праведність. (Рим 4:3)7 Зрозумійте, що ті, хто від віри, — сини Авраама. (Гал 3:29)8 Адже Писання, передбачивши, що Бог через віру оправдає язичників, благовістило Авраамові: В тобі благословляться всі народи! (Дії 3:25)9 Тому ті, хто від віри, будуть благословенні разом з вірним Авраамом. (Рим 4:16)10 А ті, які живуть ділами Закону, перебувають під прокляттям, бо написано, що проклятий кожний, хто не дотримується всіх приписів книги Закону, щоб їх виконувати.11 А що Законом ніхто не оправдується перед Богом, то це ясно, оскільки праведний житиме вірою. (Рим 1:17; Рим 10:5)12 Закон же не від віри, але хто виконує його, той житиме ним.13 Христос викупив нас від прокляття Закону, ставши за нас прокляттям, тому що написано: Проклятий кожний, хто висить на дереві, — (Дії 5:30; Гал 4:5)14 аби благословення Авраама поширилося на язичників у Ісусі Христі, щоб ми одержали обітницю Духа через віру. (Дії 2:33; Еф 1:3)15 Брати, кажу вам по-людському: навіть затвердженого людьми заповіту ніхто не відкидає і нічого не додає до нього. (Рим 3:5)16 Авраамові ж та його Нащадкові були дані обітниці. Не сказано, що нащадкам, наче про багатьох, але як про одного: і твоєму Нащадкові, — Яким є Христос.17 Я кажу, що Завіту [про Христа], попередньо затвердженого Богом, Закон, який прийшов через чотириста тридцять років, не відкидає, аби скасувати обітницю.18 Адже коли спадщина є від Закону, то вже не за обітницею. Авраамові ж Бог дав спадщину через обітницю! (Рим 11:6)19 Тоді навіщо ж Закон? Він був даний для виявлення переступів і встановлений через ангелів рукою посередника, аж поки не прийде Нащадок, Якому була дана обітниця. (Дії 7:53; Рим 4:15)20 Але посередник не є для одного, тоді як Бог один. (Євр 9:15)21 Та невже Закон є проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби був даний Закон, здатний оживляти, тоді праведність була б від Закону. (Рим 7:7; Рим 7:10)22 Але Писання замкнуло все під гріхом, щоб обітниця з віри в Ісуса Христа була дана тим, які вірять. (Рим 3:9; Рим 11:32)23 А поки прийшла віра, ми були бережені Законом, замкнені до майбутнього відкриття віри. (Рим 11:32; Гал 4:4; Гал 4:21; Гал 5:18)24 Тому Закон був нашим вихователем до Христа, щоб нам оправдатися вірою. (1Кор 4:15; Гал 2:16; Гал 4:2)25 Коли ж прийшла віра, то ми вже не під вихователем. (Рим 6:14; Рим 10:4)26 Адже через віру в Ісуса Христа ви всі — сини Божі. (Ів 1:12; Рим 8:14; Рим 8:17; Гал 4:5; 1Ів 3:1)27 Оскільки ви, які в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. (Рим 6:3; Рим 13:14; Еф 4:24)28 Немає юдея, ні грека; немає ані раба, ані вільного; немає чоловічого роду, ні жіночого, бо в Ісусі Христі ви всі — одно. (Ів 17:21; Рим 10:12; 1Кор 12:13; Кол 3:11)29 А якщо ви Христові, то ви є нащадками Авраама і, згідно з обітницею, — спадкоємці. (Рим 4:7; Рим 4:16; Рим 9:7; Гал 3:7; Гал 3:16)