1Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?2Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.3Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність! (Гал 3:6; Як 2:23)4Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне. (Рим 11:6)5А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність. (Рим 5:6; Гал 2:16)6Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:7Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи. (Пс 31:1)8Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!9Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність. (Рим 4:3)10Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!11А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність; (Еф 1:13)12щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам. (Мт 3:9; 2Кор 12:18; 1Пет 2:21)
Спадкоємці за обітницею
13Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри. (Євр 11:7)14Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.15Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу. (Рим 1:18; Рим 3:20; Рим 5:13; Рим 5:20; Рим 7:8; Рим 7:10; Рим 7:13; Гал 3:19)16Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком; (Гал 3:29; 2Пет 1:19)17як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче. (1Кор 1:28; 2Кор 1:9; Євр 11:19)18Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.19Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри; (Євр 11:11)20він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові, (Мт 21:21; Лк 17:18; Євр 6:13; Євр 6:15; Євр 11:34)21і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв. (Рим 14:5; Кол 4:12)22Тому й зараховано йому це за праведність. (Рим 4:3)23Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому, (1Кор 9:10)24але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих, (Рим 8:11; Рим 10:9; Еф 1:20; 1Пет 1:21)25Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання. (Ів 16:10; Рим 5:18; Рим 8:10; Рим 8:32)
Римлян 4
Новий Переклад Українською
Авраам виправданий вірою
1Що ж, скажемо, здобув Авраам, наш праотець за тілом?2Якщо Авраам був виправданий через діла, він має похвалу, але не перед Богом.3Бо що каже Писання? «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».[1]4Тепер тому, хто працює, плата зараховується не як благодать, а як належне.5Однак тому, хто не працює, але вірить у Того, Хто виправдовує нечестивого, його віра зараховується як праведність.6Так само говорить і Давид, коли називає блаженною людину, яку Бог вважає виправданою без діл:7«Блаженний той, чиї беззаконня прощені, чиї гріхи покриті!8Блаженна та людина, якій Господь не залічить її гріха».[2] (Пс 31:1)9Це благословення лише для обрізаних чи також і для необрізаних? Ми говоримо: «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».10Коли було зараховано? Після обрізання чи до обрізання? Це було до обрізання, а не після обрізання!11Він прийняв обрізання як знак, як печатку праведності через віру, яку мав ще необрізаним. Так він міг стати батьком усіх, хто вірить, але не був обрізаний, щоб і їм також була зарахована праведність.12Він також є і батьком обрізаних, що не лише обрізані, але й наслідують віру, яку мав наш батько Авраам до його обрізання.13Адже не через Закон Авраам та його нащадки отримали обітницю, що він буде спадкоємцем світу, а через праведність віри.14Бо якщо нащадками є ті, хто дотримується Закону, то віра стає даремною й обітниця скасована.15Закон викликає гнів, адже там, де немає Закону, немає і його порушення.16Тому обітниця є від віри, щоб вона була з благодаті й була гарантована всім нащадкам – не лише тим, хто дотримується Закону, а й тим, хто вірить, як Авраам, який є батьком усіх нас.17Як написано: «Я зробив тебе батьком багатьох народів».[3] Він є нашим батьком перед Богом, в Якого він повірив, Який повертає життя мертвим і кличе те, чого немає, як те, що вже існує.18Всупереч надії, він повірив з надією, що стане батьком багатьох народів, як йому було сказано: «Такими чисельними будуть твої нащадки».[4]19Його віра не ослабла, хоча він і розумів, що його тіло змертвіле (йому було близько ста років) і що утроба Сари змертвіла.20Він не похитнувся через невірство у Божу обітницю, але зміцнився вірою й віддав славу Богові,21будучи цілком упевненим, що Той, Хто пообіцяв, спроможний це виконати.22Ось чому«це було зараховано йому як праведність».23Слова«йому було зараховано» були написані не тільки щодо нього,24але й для нас, бо віра має бути зарахована й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих.25Він був виданий на смерть за наші гріхи й воскрес для нашого виправдання.