1Пісня-псалом Асафа.2Боже, хто уподібниться до Тебе? Не мовчи, не заспокоюйся, Боже,3бо ось Твої вороги зашуміли, і Твої ненависники підняли голову.4Вони склали хитрий задум проти Твого народу і змовилися проти Твоїх святих.5Сказали: Давайте винищимо їх з-посеред народів, — більше не буде згадуватися ім’я Ізраїля!6Адже вони і одностайно змовилися, спільно уклали проти Тебе союз:7поселення ідумейців та ізмаїльців, Моав й аґаряни,8Ґевал, Аммон, Амалик і филистимці з мешканцями Тира.9Оскільки й Ассур прийшов одночасно з ними, і вони стали на захист нащадків Лота. (Музична пауза).10Зроби з ними так, як з Мадіямом і Сісарою, — як з Явіном при річці Кісон.11Вони були знищені в Аендорі, стали перегноєм землі.12Поклади їхніх володарів, як Орива, Зива, Зевея і Салману, — усіх їхніх володарів,13які говорили: Візьмемо у свою спадщину Божу святиню!14Боже мій, хай стануть вони, наче вихор, наче стеблина під поривами вітру!15І як вогонь, що спалює ліс, як полум’я, що спопеляє гори,16так само Ти поженеш їх Своєю бурею і у Своєму гніві викличеш у них замішання.17Покрий їхні обличчя безчестям — і вони будуть шукати Твого Імені, Господи!18Нехай посоромляться і навіки-віків залишаться збентежені, хай вкриються ганьбою і пропадуть, —19тож взнають, що Твоє Ім’я — Господь, що Ти — єдиний Всевишній на всій землі.
Псалом 82
Новий Переклад Українською
1Пісня. Псалом Асафів.2Боже, не залишайся в тиші, не мовчи й не заспокоюйся, о Боже!3Адже вороги Твої гомонять і ненависники Твої підняли голови.4Складають змову проти Твого народу й радяться проти тих, кого Ти бережеш.5Сказали вони: «Ходімо, знищимо їх з-поміж народів, і не згадається більше ім’я Ізраїля».6Змовилися одностайно, уклали проти Тебе угоду –7шатри Едомові й ізмаїльтяни, Моав і аґаряни,8Ґевал, Аммон і Амалик, Филистея із жителями Тира.9Навіть Ассирія приєдналася до них, ставши сильним плечем для синів Лотових. Села10Зроби з ними так, як із Мідіаном,[1] як із Сісерою й Явіном при потоці Кішон,11що були знищені в Ен-Дорі й стали гноєм землі.12Учини з вельможами їхніми, як з Оревом і Зевом,[2] і з князями їхніми, як із Зевахом і Цальманом,[3]13що говорили: «Візьмемо собі у спадок угіддя Божі».14Боже мій, нехай будуть вони, як курява, як полова на вітрі.15Як вогонь пожирає ліс і як полум’я обпікає гори,16так Ти пожени їх Своєю бурею й вихором Своїм збентеж їх.17Вкрий їхні обличчя безчестям, і нехай шукають вони ім’я Твоє, ГОСПОДИ!18Нехай вони посоромляться й збентежаться навіки, нехай вкриються ганьбою й загинуть.19Нехай пізнають, що Ти, Чиє ім’я – ГОСПОДЬ, лише Ти один Всевишній над усією землею.